Розділ шостий Цуцики в темряві

Між двома намальованими магами йшла боса гладка жінка з круглим лицем і величезними очима. На неї абияк нап’яли простору туніку, на голову — ковпак з тих, що носять торговці дріб’язком, проте весь її вигляд — лице, звички — так різко контрастував зі стилем гри, що Жабчик завмер, ніби чорногуза побачив.

Руки жінки раптом здійнялися догори, до невидимої балки. Губи розімкнулися, наче хапали повітря.

— В ім’я Чорної Богині! — проголосив маг.

Він говорив, як говорять стандартні персонажі — рот ворушився, незграбно зображаючи артикуляцію, текст з’являвся у віконці чату, набраний великими буквами.

Жінка дивилася поверх натовпу. Арсен побачив її очі: вона дивилася… Наче когось виглядала…

«Міністр», — беззвучно сказали її губи.

Довге криве лезо полоснуло її по горлу. Жабчик, один з багатьох на майдані, інстинктивно сахнувся…

Фігура жінки дивно обпливала. Наче невидима фарба текла по шиї й по грудях, текла й випаровувалася. Крізь тіло проступало тло — поміст, бруківка майдану…

«Візуалізація — OFF».

Частка секунди. Арсен вивалився з простору гри, не бажаючи більше там перебувати. Він зрозумів, зрозумів, нарешті зрозумів, що саме щойно відбулось, і волосся стало сторч по всьому тілу.

— Максиме!

Його не було в кімнаті. Поморгував, припрошуючи, автомат з гарячими напоями. Стояв на столі ноутбук, Максима не було; Арсен схопився, відіпхнувши до стіни стілець, і кинувся до дверей…

І наштовхнувся на Максима у дверях — ледь не лобом.

— Що сталося? — Максим притримав його за плечі.

— Там… Послухай…

— Так. Знову на когось невдало підсадив «Причепу»?

— Ні! Максиме… Там жертвопринесення, щойно…

— Ну?

— Убили людину! В прямому ефірі. Це конструкція типу «шуби», я впізнав… Вони поєднують живу людину з ігровими персонажами. І вбивають у реалі, транслюють у мережу. Коли кров полилася… Коли я був у «шубі», у цих спеціальних лахах, на очах лінзи, на лиці фарба… Вони те саме зробили, тільки вбили… Убили жінку щойно…

Максим уривчасто кивнув, підійшов до автомата й замовив каву. Арсен розгублено дивився, як він піднімає пластикову шторку над роздавальним віконцем, як виймає — обережно, тримаючи за краєчки — пластиковий стаканчик.