Розділ «Володимир Михайлов НУДНА РОЗМОВА НА СВІТАНКУ»

— Я, знаєте, трохи відволікся, поринув у спогади. Нога, знаєте, не дає зосередитись… А ви, друже мій, збагнули що-небудь?

— Мені здається, що збагнув… Я теж згадував. І абсолютно точно пригадав, як це було.

— Бачите, — сумно мовив Сєров. — Ви виявились витривалішим за мене: я згадував про різні речі, що не стосуються предмета нашого дослідження, а ви…

— Це просто тому, що більше згадувати мені, власне, нема про що.

— Еге ж, вік… Ви не уявляєте собі, як я жалкую…

— Я пригадав колір. Ви не забули? Це був не червоний і не жовтий спалах. Він був блакитний…

— Так, я це виразно пам’ятаю, друже мій.

— Розмовляйте короткими фразами, так буде краще.

— Спробую, спасибі. То що ж?

— Блакитний спалах величезної потужності. Колір блискавки.

— Блискавки?! Це ідея!

— Електричний розряд. Розумієте? Маса нашого к… — Горін затнувся. — Тіло складалося в основному з металу. Могутній електрод.

— Ну, припустимо. А джерело енергії?

— Під поверхнею, як ми й гадали. Уявимо на хвилинку, що в цій порожнині розмістився вихід кам’яного вугілля…

— Уявимо.

— І вже набагато простіше — чи не правда, професоре? — припустити наявність виходу цинку.

— Самородного? Хм… Ну, а звідки ж ви візьмете сірчану кислоту? Адже для того, щоб утворилося щось на зразок природного елемента Грене, потрібна сірчана кислота.

— Це не так уже й складно. Якщо є окисли сірки та вода — ми одержимо кислоту. Шкільна хімія… Вода могла існувати у вигляді льоду, але висока температура, що виникла при встановленні контакту з кораб… із тілом, розтопила її…

— Навіть при наявності такого збігу… — старий ледве перевів подих, — ми одержали б лише сірчану кислоту, а вона у водному розчині дуже слабко іонізована. Ваш елемент навряд чи зміг би…

— Ну, не знаю, — ображено мовив Горін.