— Приладів так багато, що вони не могли відмовити всі одночасно. Та й зараз, у цю ось хвилину, наші прилади…
— Мій показує наявність…
— А мій — ні. Значить, вам не пощастило. Ні, друже мій, розщеплюваних речовин тут не було, і зараз наявні лише ті, котрі входили до складу кораб… до складу тіла.
— Тоді що ж?
— От і я не знаю. Це й примушує мене сушити голову.
— А чи не повернутися нам до причин суб’єктивного характеру? І припустити, що всього-на-всього хтось із пілотів…
— Ні! — різко відказав Сєров. — Ви, мій друже, в експедиції вперше, а я вже й не пам’ятаю вкотре. І я вам кажу: жодних суб’єктивних причин бути не могло! Просто ми маємо справу із якимось новим явищем природи.
— Ви гадаєте, що явище відбулось би так чи інакше, а тіло саме в цей час опинилося тут цілком випадково?
— Ні, цього я не думаю. Я вважаю, що тіло якимось чином вплинуло на перебіг певних процесів, своєю появою якось стимулювало їх, і в результаті…
— Слухайте-но, професоре: а чи не міг бути в тій порожнині газ? Тіло, увійшовши в контакт із поверхнею астероїда, порушило її структуру, газ отримав вихід назовні. Температура лишалась високою…
— Для займання газу? Сумнівно. Опріч того, газ у порожнині перебував під значним тиском. Нехай частина його отримала вихід назовні. Припустимо навіть, що вона зайнялася. То й що? Виник би смолоскип. Це послужило б нам попередженням, дозволило б вжити необхідних запобіжних заходів.
— Так, мабуть, ви маєте рацію. Та, щиро кажучи, нічого більше в голову не лізе. Швидше навпаки…
— Що означає — навпаки?
— А те, що останній розум з неї вилітає…
— Ну… ну що ви… не треба так. Помовчимо трохи і помізкуємо.
Вони помовчали. Горін притулився лобом до холодного скла і заплющив очі. Так було легше. Зрідка падали краплі. Так минуло чимало часу. Вони не фіксували його, хоча й відчували майже фізично, як біжать хвилини. Нарешті Горін розплющив очі.
— Скоро зійде сонце, професоре.
— Я й забув… Так, зійде сонце.
У голосі професора не було, однак, певності.
— То як, щось придумали, професоре?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ризиконавти» автора Панасенко Л.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Володимир Михайлов НУДНА РОЗМОВА НА СВІТАНКУ“ на сторінці 5. Приємного читання.