TextBook хоч мертві ми,
але хотіли б знати правду:
чи ти ще є,
чи ти жива, чи ні?
Бог знає!
Хоч мертві ми,
але хотіли б знати
правду: чи ти є,
чи ти жива, чи ні?
Бог знає…
Послухала вірші про війну червоний боєць Оксана Бондаренко, теж на крок відступила.
— От про що ти сказати хотів, Андрію Володимировичу? Тоді відповідь вислухай: врятували ми Росію і народ врятували від таких, як ти! І жива вона буде без таких, як ти. І миритися нам з тобою немає на чому!
— Немає на чому, — кивнув поручик Дроздовського полку, підходячи трохи ближче. — Можна я тебе поцілую, Ксеніє?
— Ні, Андрійку! — зітхнула червоний боєць Бондаренко. — Не будеш ти, біляк, мене цілувати. Я сама тебе поцілую…
— Знаєш, Андрійку, подумала я зараз… Якщо мертві, нарешті, помиряться, може, і живим легше стане? Ціле століття, рік за роком — кров і кров, ворожнеча і ворожнеча, страшніше, ніж у пеклі! — Можливо. Тільки як їм… Тільки як нам помиритися?
— Неспокій, — прошепотіла Оксана. — Немирье, — переклав Андрій.
Базар
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пентакль збірка» автора Дяченко М.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Неспокій“ на сторінці 10. Приємного читання.