Розділ «частина третя ЖЕРТВИ ДЖЕРЕЛА»

— Може, ти несвiдомо стрибнув у Тунель? — припустив я. — Дуже захотiв бути поруч з Даною... ну й стрибнув.

Брендон знову почервонiв.

— Хтозна, — промимрив вiн, потупивши очi. — Що хотiв, це точно. Але щоб до такої мiри втратити над собою контроль... Неймовiрно! Добре, що ти не розгубився й вигадав казочку про магiчний експеримент.

— Це була не зовсiм казочка, — зауважив я. — В певному сенсi ми справдi влаштували експеримент. Я водив Бренду до Джерела.

Брендон ошелешено втупився в мене:

— Вона стала адептом?!

— Так. Тiльки не ображайся, що ми не порадилися з тобою. Ти б лише знизав плечима i побажав нам удачi.

— Я нiтрохи не ображаюся, — похитав головою Брендон. — Просто це пояснює, чому мене пожбурило до Дани. Коли ми з Брендою знаходимося в рiзних потоках часу, з нами кояться всiлякi чудасiї. Через той самий зв’язок. Зазвичай ми тримаємо слабкий контакт, але варто одному з нас дати волю своїм емоцiям, зв’язок мiж нами посилюється, i що вища емоцiйна напруга, то вiн стає тiснiший... — Брендон на секунду замовк, вiдтак пригнiчено мовив: — I це найпаскуднiше, що може бути. Коли я опинився в лiжку з Даною, до того ж голий... мене, зрозумiло, охопило збудження. А досягши критичної межi, воно передалося Брендi.

— Але це сталося вже пiсля Джерела, — зауважив я. — А як пояснити твоє перемiщення?

— До цього я й веду. При значнiй рiзницi плину часу тiсний контакт мiж нами призводить до емоцiйного шоку в того з нас, хто перебуває в повiльнiшому потоцi. Пам’ятаєш, коли ми були в Хаосi...

— Пам’ятаю, — нетерпляче перебив я. — Бренда казала, що тодi намагалася не нервувати i не напружуватися, щоб не „вжалити” тебе.

— Отож-бо. Iнакше мiй шок луною вiдгукнувся б у нiй, i вона мимоволi висмикнула б мене з Палат.

— Ага! — збагнув я. — Занурившись у Джерело, Бренда „вжалила” тебе своїми емоцiями, але оскiльки коефiцiєнт кратностi часу був нескiнченно великий, ти нiяк не мiг потрапити в Безчасiв’я, тим бiльше що Ворота були зачиненi.

Брендон кивнув:

— Саме так. За звичайних обставин я б вiдбувся лише шоком, тому Бренда й не переживала за мене. Але якраз у цей момент я розмовляв з Даною через дзеркальце, що його ти зачарував за допомогою Джерела. Таким чином, хоч сама Бренда не вiдреагувала на мiй шок, зате вiдреагувало Джерело i жбурнуло мене уздовж лiнiї зв’язку.

Наступнi хвилин десять ми детально аналiзували цей iнцидент з погляду взаємодiї сил, аж поки нашу розмову перервала Пенелопа. Вона вихром ввiрвалася в каюту i, весело привiтавшись iз нами, стала порпатися в речах.

— Обiд готовий? — поцiкавився я.

— Та ще ж рано! Години за двi буде справжнiй бенкет. Я пояснила коковi та його помiчнику, що i як треба робити, тепер вони й самi впораються. Виявляється, вони не телепнi, а просто неуки.

— Десь поспiшаєш? — запитав Брендон.

— Ага, — вiдповiла моя дочка, запихаючи до величенької валiзи сукнi, спiдницi, блузки, халати й iншу одiж. — Щойно розмовляла з Брендою. Вона хоче познайомити мене зi своїми новими подругами, Даною й Дейдрою. — Тут Пенелопа кинула на мене ревнивий погляд. — А заразом вирiшила влаштувати демонстрацiю мод у вузькому колi.