Розділ «частина третя ЖЕРТВИ ДЖЕРЕЛА»

Бронвен лагiдно усмiхнулася їй:

— Це лише початок, любонько. Далi за тебе вiзьметься Джерело. Спочатку ти пройдеш Шлях Посвяти, де прилучишся до Сили. Потiм — Коло Адептiв, де навчишся нею користатися. Це Коло має дев’ять рiвнiв; до якого дiйдеш — залежить вiд тебе. Першого разу я досягла лише третього, згодом дiсталася восьмого, а от дев’ятий менi поки недосяжний. — Тут вона заздрiсно зиркнула на мене. — Зате Артур одразу взяв усi дев’ять рiвнiв.

— I не треба нiякої пiдготовки? — запитала Бренда. — Жодних попереднiх дiй?

Бронвен похитала головою:

— Не буде нi тамтамiв, нi ритуальних танцiв навколо Джерела, нi молитов про дарування Сили. — Вона знову всмiхнулася. — Хiба що варто влаштувати невеличкий стриптиз, якщо не хочеш втратити свою симпатичну пiжаму. Джерело сприйме твiй одяг, як чужорiдний предмет, i знищить його. Нехай Артур вiдвернеться, а ти...

— Ай, пусте! — вiдмахнулася Бренда. — Вiн мiй брат, i менi нiчого соромитися.

Незважаючи на заперечення сестри, я б таки вiдвернувся. Але вчасно збагнув, що наразi Бренда почувається дуже незатишно через послаблення контакту з Брендоном i через те гостро потребує моєї пiдтримки в цей вiдповiдальний момент, коли їй належить переступити межу, за якою починається невiдомiсть.

Нервовими рухами Бренда скинула пiжаму i розпустила своє волосся. Потiм зняла з пальця каблучку з Сапфiром, пiдступила до мене й поклала її разом зi шпилькою в кишеню моєї сорочки.

Я поцiлував її в лоба.

— Щасти тобi, сестричко.

— Дякую, Артуре.

Бренда скочила на парапет, завмерла на мить, послала менi прощальну усмiшку i рiшуче ступила в безодню. Щойно вода зiмкнулася над нею, вся поверхня Джерела спалахнула яскравим синiм полум’ям.

— Ходiмо звiдси, — запропонувала Бронвен. — Зараз тут буде гаряче.

Я пiдiбрав iз трави сестрину пiжаму, i ми поспiхом вiдступили.

Джерело починало шаленiти. Язики синього полум’я пiднiмалися чимраз вище, снопи яскравих жарин розлiталися навсiбiч. I хоча вони не завдавали нам жодної шкоди, лише трохи лоскотали, потрапляючи на вiдкритi дiлянки шкiри, ми вiдiйшли аж до дерев на краю прогалини.

Я дивився на розбурхане Джерело й нервово кусав губи. Як там Бренда? Що з нею? Чи все гаразд?..

— Не турбуйся, — сказала Бронвен, завваживши моє хвилювання. — Джерело прийняло твою сестру. Зараз вона проходить Шлях Посвяти.

— I довго це триватиме?

— Кiлька годин. Залежить вiд того, скiльки рiвнiв Кола Адептiв пiдкоряться Брендi i як швидко вона їх пройде. Але тобi не обов’язково чекати. Хоч зараз повертайся в матерiальний свiт — там застанеш сестру, що вже здобула Силу.

— А ти залишаєшся?