Розділ без назви (89)

Прямо з залу «Космічний» вже йшли дзвінки в усі провінції Території — приготуватися до вступу визвольної армії Чорної Орди для здійснення взаємовигідного товарообігу — біляві дівчата від тринадцяти років взамін на наркотики та діаманти.

Гайдук витягнув з бардачка геджет і сказав одне слово:

— Починаймо.

І одразу замерехтів екран телевізора, наче почалася снігова заметіль, згасла музика «Мурки». Натомість з'явилося натхненне обличчя Клинкевича з напівзаплющеними очима за роялем — і напис:

ВІН УБИВЦЯ

В ефір пішов чорно-білий запис камер спостереження на дачі гетьмана Махуна: спотворене ненавистю обличчя Клинкевича, його крик:

— Ох ти, суко позорна, ти надурити нас хочеш? Допоможіть йому!

Страшне, залите кров'ю, понівечене пострілом обличчя гетьмана і його очі, повні страждання, і золотий «Кольт» у руці гетьмана, стиснутий міцними пальцями екзекутора, і пострілу ліву скроню, і Клинкевич, що витирає закривавлені руки об білий жупан — цей жахливий калейдоскоп промайнув перед очима мільйонів глядачів, і камера знову повернулася до залу, де Клинкевич грав «Мурку». На екрані з'явився новий напис:

ВІН ЗРАДНИК І ВБИВЦЯ. СЛАВА УКРАЇНІ! УРА.

Трансляція концерту раптом була перервана, й на телеекрані з'явилася заставка каналу добрих новин.

— Молодець Оля, — Гайдук вимкнув телевізор.

Попереду, біля Політехнічного інституту, вони побачили кілька поліцейських машин з мигалками, що перегородили проспект Перемоги.

Невінчаний пригальмував:

— Що робити?

— Їдьте, як їхали. Це не за нами.

Перед поліцейським бар'єром скупчилося кілька автівок, які несамовито сигналили. Невінчаний під'їхав упритул до бар'єра:

— Командире, що трапилось? Я хірурга везу на операцію. Може, пропустите?

Поліцейський у чорних окулярах, хоча вже сутінки впали на землю, зазирнув у кабіну й винувато сказав:

— Пробачте, Христа ради. Я вас пізнав. Ви робили операцію моїй дружині. Але пустити не можу. Там таке робиться!

Він показав на великий продовольчий супермаркет, що стояв по правій стороні проспекту, у ста метрах від поліцейського бар'єру. Туди були підтягнуті темні штурмові бронемашини жандармерії і біло-червоні пожежні автомобілі. Верхні поверхи супермаркету палали, освітлюючи хитким червоним світлом довколишню територію. Видно було чорні постаті, що метушилися, витягуючи з магазину мішки і картонні ящики. Чулася стрілянина.