– А що можна? – Сашко сидів за столом і розфарбовував у дитячому журналі машинки.
– А що ти хочеш? – Олена Миколаївна знала, що попросить онук, але все одно вирішила: нехай сам скаже.
– Мені татко обіцяв велосипед подарувати і не подарував.
– Він просто не встиг – його вбили.
– Я знаю, бабусю. Тоді давай попросимо у святого Миколая! Давай?
– Тільки йому потрібно листа написати. Ось я візьму ручку й аркуш, а ти мені розповідай, що писати, добре?
– Добре.
«Добрий день, святий Миколайчику! – записала перші слова бабуся. – Пише вам маленький хлопчик Саша. Мені три роки. Я живу з мамою, дідусем і бабусею. Мій тато загинув в АТО 29 серпня. На день народження він обіцяв мені подарувати велосипед, але не зміг, у цей час він був в Іловайську. У мене 26 серпня був день народження, а 29 серпня тато загинув, і моя мрія не здійснилася…»
– Може, привітаємо Миколайчика зі святами?
– Згода, привітаємо!
«…Вітаю Тебе з Новим роком і Різдвом і буду чекати подарунок. До побачення».
До листа бабуся додала дві світлини, а замість підпису обвела руку онука олівцем і дописала:
«Це мої останні фотографії з татом. Виберете кращу…»
Глосарій
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» автора Положій Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1396. Повернення“ на сторінці 15. Приємного читання.