TextBook – Мамо, а де тато?
– Тато спить.
– А чому бабуся і Діана в машині?
– Вони дуже втомилися, Яночко. Полежи ще трішки біля мене, будь ласка.
– Добре, мамо.
– А що з вами сталося?
– Нашу колону тут розбили, на цій дорозі. Бачили спалені вантажівки?
– Так. Багато людей вздовж дороги. Убитих, чорних, безголових. Страшно дивитися.
– Це наші… Кому пощастило – втік, інші тут залишилися. І я теж. Вже добу… Моїх товаришів, які мусили мене забрати, напевно, вбили. Онде, в посадці, точно лежить один. Де інші, не знаю.
– Ви мобілізований?
– Ні. Я – доброволець.
– А я – вчитель математики.
– Моя дружина теж учитель, географічка.
– Ваню, у вас є діти?
– Двоє: хлопчик десяти років, а дівчинці – скоро шість, трохи старша за Яну.
– Чому ви пішли добровольцем? У вас же – двоє маленьких дітей.
– Саме тому і пішов – за них.
– Через гроші?
– Ні-ні! Я – адвокат, непогано заробляв.
– Послухайте, Ваню. Тут, у машині, на задньому сидінні, десь лежить моя сумка… За мамою. Там – документи, мобільний, гроші, тисяч шість. В телефоні знайдете номер бабусі з Харцизька, вона так і записана «Бабуся Харцизьк». Лідія Миколаївна Терьохіна, це мама чоловіка. Запам’ятаєте?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» автора Положій Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дядько Ваня“ на сторінці 7. Приємного читання.