Розділ «Путч»

Заплакана Європа

– Коля, не накручуй себе.

– Нік! – гавкнув Микола. – Я казав тобі звертатися до мене лише так. Мене звати Нік.

– Добре, Ніку, давай не будемо сперечатися. Якщо вже нам випало чекати, то будемо робити це весело. Ну, навіщо нам, молодим, сумувати?

Коли під’їжджали до табору, Людочка здалеку примітила біля своєї оселі незнайомців, що намагалися відчинити їхні двері.

– Гей! Гей, що ви робите? – закричала жінка й кинулася до бунгало.

Микола побіг за нею.

– Що відбувається? – запитав засапаний Нік у одного з вантажників.

Той вийняв із нагрудної кишені жовтий аркуш, розгорнув його й простягнув українцеві, який швидко пробіг очима написане та радісно повідомив новину дружині.

– Люсіль, нас перевозять до міста Міккелі. Це досить велике містечко, мені Валєра про нього розповідав. Ну, пам’ятаєш, той Валерій, що був тут два тижні тому. Ну, той, що приїжджав у гості до… – махнув рукою, мовляв, не в тім справа. – Міккелі! Це на північ від нас, – побіг до кімнати, вийняв із шафи мапу Фінляндії, що її придбав кілька місяців тому на блошиному ринку, й почав водити по ній пальцем. – Ось! Ось де це Міккелі, поглянь, Люсі.

– А ми що, поїдемо у цьому тарантасі? – здивувалася, вказуючи на сірий вантажний фургон.

Один із фінів зрозумів, що вона має на увазі, й тицьнув пальцем вдалину на мікроавтобус, біля якого юрмилися біженці.

– Боже, потрібно попрощатися з Мар’ют, – згадала Люся.

– Прямо «потрібно», – кепкував Микола.

Людочка підтюпцем гайнула до медпункту.

– Можна, я колись до вас приїду? – запитала Мар’ют.

– Звичайно! – Жужа обійняла фінку. – Ми будемо хрестити дочку. Принаймні збираємося це зробити. Будеш хрещеною мамою? – За півроку Жужа нахапалася англійської, а от оволодіти фінською було не так просто.

Мар’ют виглядала розчуленою і з радістю погодилася на пропозицію, попри те, що була протестанткою.

– Це нічого, що я іншого віросповідання. Нам можна, – заспокоїла Людочку. – Я все влаштую. Дізнаюся, де є церква православна. Тоді дам вам знати.

– Як я тобі вдячна, – швиденько промовила Люся і, щоб не розплакатися, вибігла з медпункту.

Наступний розділ:

До Міккелі

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Заплакана Європа» автора Доляк Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Путч“ на сторінці 3. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи