TextBook — Якщо вона — лиха...
У його розумінні лихі люди, це люди завзяті, відчайдушні, істинні лицарі, які за правду готові із самим сатаною на герць-двобій стати.
Марина зітхнула.
— Я ще в Самборі чула: лиха іскра поле спалить, але й сама щезне...
— І ми колись щезнемо, але вогонь великої пожежі встигнемо роздмухати! А там... Там на Бога й удачу молодецьку залишиться надія. Нe ризикнувши — як можна виграти? Та й ризик для козака — звичне діло. Або пан, або пропав! Або на коні, або під конем — іншого козаку не дано. Я все життя своє ризикую, а бачиш, досі поки що живий, і — на коні!
Це так казав він, отаман Іван Заруцький, якому судитиметься до всього ж ще й стати останньою любов’ю Марини Мнішек.
І до неї, до любові, було вже близько.
До загибелі — трохи далі.
Але любов і загибель їхні вже тоді йшли поруч з ними, рука в руку, і вони вже тоді відчували — і любов, і загибель, але, радіючи першому, не захотіли думати про друге. Зрештою, як Бог дав, так і буде. А дав їм Бог багато — любов велику, то що у порівнянні з нею значить загибель? Всього нічого. А там і справді: або пан, або пропав!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марина — цариця московська» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Повість четверта. «Моя пташко любименька, вір мені, моє серце, коханнячко моє...»“ на сторінці 43. Приємного читання.