TextBook — Що?
— Хто б це міг уявити, що співробітники інквізиторіату ходитимуть колись на каву до відьомського кублища?
Мора заусміхалася. Справді… Якось недогледіли дракувські панотці!
— Вам чого замовити?
— Та я сама…
— Дозвольте мені!
Боже, ще і дивиться благально…
— Гаразд. Мені шоколаду з ромом та горіхами.
Хлопець одразу ж скочив і побіг до шинкваса, боячись нібито, що вона передумає. Знав би він, наскільки кумедно це виглядає…
Ну от. Саме те, чого їй праглося. З білим ромом. Краса!
Дозволивши собі хвилинку блаженного зосередження на філіжанці шоколаду, Мора зрештою зітхнула, свідома своїх нелегких обов’язків.
— Хотіла тебе розпитати, — розпочала вона. — Про твій перший бойовий досвід.
Лука пирхнув.
— Це коли назвати бойовим досвідом стометрівку парком та полювання на песиків…
— A-а, песики… — Мора заусміхалась. — Ну то це ще нічого. Коли я починала свою роботу в Магістраті, Вітій повів мене до трупарки, асистувати криміналістам під час розтину…
Хлопець нажахано витріщився на неї.
— Навіщо?
— Аби вилікувати від співчуття до inferi. Секунда вагання під час обходу…
— Обходу?! А хіба ви — теж?..
— Уже ні, — зітхнула вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Новендіалія» автора Соколян М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „LAUDATIO. PARS IV“ на сторінці 5. Приємного читання.