— Ти кого не любиш? Хочеш, ми йому на пару рило начистимо?
— Я, Сьомушко, всіх люблю! Жах як обожнюю!
— Хитрун ти, Тьомко! Ух, хитрун! За те й люблю тебе, пройдисвіта!
— А ти?
— І я...
У трактир Юрась присунув насуплений, як хмара. Було ще рано, тож у трактирі порожньо. Лише в кутку на лаві сидів байкар Кемуль, зосереджений і напружений. У його руках тихо співали гуслі. Уже й не пригадувалося, коли товстун виймав із прикомірка гуслі, незатребувані тутешньою публікою. Публіка віддавала перевагу бешкетним частушкам або байкам про шахраїв, злодіїв і розбійників.
Кемуль тихо наспівував собі під ніс.
Юрась прислухався.
— Мовби на городі
Все розквітло знов, —
Це в моєму народі
Виросла любов...
«А чого ж? — подумав колишній пригощальник. — Гарно! І вуху приємно, і серцю...»
— Хай народ рятує
Цвітовиння те.
Як любов не били,
А вона росте!
Тут байкар помітив Ложкаря й засоромився. Зробив вигляд, що він просто собі жартує. Навіть руками широко розвів: сам бачиш, які дурниці!.. Іншого разу Юрась і підтримав би: справді, дурниці! Так тільки уявив, як над його труною цей товстун виспівує...
— Ще співай! — сказав Юрась, сідаючи поруч. — Хочеш, я тобі пива замовлю?
І додав, почуваючи, як відразу полегшало:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розповіді очевидців, або архів нагляду сімох» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прокляття“ на сторінці 16. Приємного читання.