— Я жалісні пісні жах як люблю!
— Важко мені, — поскаржився Кемуль. — Я ж сирота! Тата-мами нема, діда-баби нема... Женитися забоявся. Кого мені любити, га? Трактирника? Ну, кашу я люблю. З телячими мізками. Але каша, мабуть, не береться до уваги. Ото й не складається про цю... про телячу...
І задумався, наспівуючи:
У любові є крила,
У любові є... е-е...
— Хвіст! — підказав Юрась.
— Хвіст? — засумнівався байкар.
— Ага! Гарний такий, пухнастий...
— Ну, припустимо...
— у любові є крила,
У любові є хвіст,
Тож нехай вона, мила...
— Буяє, як ліс!
— Так? А чого ж, розумно...
Слово честі, Юрась Ложкар почував себе щасливим.
Додому він повернувся до обіду. Дружина сиділа у дворі, перед битими баклушами, і зосереджено різала вже третю ложку. Виходило красиво: з ручкою у вигляді звитих разом хвостів. Згадавши про «хвіст любові», Юрась зворушився. Тихенько підкравшись до дружини, він присів поруч, навпочіпки.
Притих, думаючи про щось дивне.
Сам не помітив, як погладив дружину по худій спині.
— Іди їсти, — відповіла вона. — Холоне.
— Встигну...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розповіді очевидців, або архів нагляду сімох» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прокляття“ на сторінці 17. Приємного читання.