TextBook — Горлохват! Гадав, ми несповна...
— Ну! Любові, каже, нема...
— У мене любові — навалом!
— А в мене — хоч на зиму соли!
— Аякже!
І розходилися, задоволені розмовою.
Утім, за тиждень до Гур’ївого дня балачки згасли. Чарівника й не згадували. Про любов і не заїкалися. Хіба що поглядали скоса один на одного. На чуже сімейне життя. На батьківську повагу. На молодь: каверзи, посиденьки, таємні прогулянки в зарості ліщини. Хто дітей ременем б’є, хто дружині очі синькою підфарбував. Хто до старенької мами носа не виказує. Хто побився з найкращим другом.
Не судили, наче й не бачили.
А так, примічали.
Уранці в Гур’їв день Юрась Ложкар, свіжачок-пригощальник, з якого все почалося, сидів у дворі. Обклавшись загодя битими баклушами, він збирався різати ложки. Поруч, на шкіряному фартуху, блищали інструменти: різці, рашпілі, ложкарна сокирка, тесло й ніж.
— Гей, Юрасю!
За тином саме вертався з ярмарку сусід, різьбяр Ніколай Тесля. Ряба кобилка волокла воза, порожнього після вдалої торгівлі. Сусід, звісивши ноги, махав Юрасеві квітчастою хусткою. Нічна дорога не стомила Теслю. Навпаки, він сяяв, мов мідний грошик.
— Як воно?
— Помаленьку! — відгукнувся Юрась, придивляючись.
«Ні, не хустка це, — сказав він сам собі. — Цілий півшалик! З бахромою...»
— А що там у тебе, Ніколаю?
— Де? — негідник-сусід прикинувся, наче не зрозумів.
— Та в руці?
— У лівій? Вожжі в мене там...
— А в правій?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розповіді очевидців, або архів нагляду сімох» автора Олді Г.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прокляття“ на сторінці 13. Приємного читання.