Розділ «Акваріум»

— Зайди.

Входить Молодший лідер.

— Богданича заміни завтра ким-небудь.

— Ніким, товаришу генерал.

— Подумай.

— Коли тільки Геннадія Михайловича?

— Консула?

— Так.

— Став в забезпечення. Нехай попрацює, а то себе переоцінювати почав. Богданича від будь-якого забезпечення звільни. У нього цікавий варіант накльовується.

2

Шифровка у відповідь з Акваріума прийшла через два дні. Навігатору зовсім не хочеться розлучатися з «Ото Вєлара» — фірмою, яка будує на диво швидкі і потужні військові кораблі. Навігатору не хочеться читати шифровку мені. Він просто повторює відповідь керівництва ГРУ: «Ні».

Шифровка не роз’яснює, чому «ні». «Ні» в будь-якому випадку означає, що він — особистість відома великому комп’ютеру ГРУ. Коли б про нього нічого не було відомо, то відповідь була б позитивною: спробуйте. Шкода. Шкода таку цікаву людину втрачати. А командиру, певно, шкода мене. Можливо, вперше шкода. Він бачить, що я рвуся в варяги. І йому зовсім не хочеться знову відправляти мене до борзяг.

Він мовчить. Та я ж то знаю, що в забезпеченні дика нестача робочих рук:

— Я, товаришу генерал, завтра в забезпеченні працюю. Дозвольте йти?

— Іди ... — і раптом посміхається. — Ти знаєш, немає лиха без добра.

— У мене, товаришу генерале, завжди кепсько, і без добра.

— А ось і ні. Тобі заборонили з ним зустрічатися, це погано. Однак до скарбів нашого досвіду ми додали ще одну крихту.

— Яку, дозвольте поцікавитися?

— Ти потрапив в біду і завдяки цьому познайомився з цікавою людиною. У нашій роботі дуже важким є перший момент знайомства. Як підійти до людини? Як зав’язати розмову? Як закріпити знайомство? Надалі, коли знайдеш цікаву людину, бий його машину своєю. Ось тобі і контакт. Нехай він тобі адресу дає. А ти вибачайся. Запрошуй випити. Чим цікавитеся? Монети? Марочки? Є у мене одна...

— Ви, товаришу генерал, згодні платити за побиті машини? — Сміюся я.