Розділ «Акваріум»

— Все що завгодно. Крім правди. Ти його вербуєш не від імені радянської держави — це і дурень зуміє зробити, — а від власного імені і за свої гроші.

— Значить, коли я його завербую, він буде по-справжньому вважатися шпигуном?

— Саме так. З тією різницею, що передана ним інформація не піде за кордон.

— Однак це ніяк не пом’якшує його провини?

— Ніяк.

— Що ж його чекає?

— Шістдесят четверта стаття Кримінального кодексу. Хіба ти цього не знаєш?

— Знаю, товаришу полковник.

— Тоді бажаю тобі успіху. І пам’ятай: ти робиш велику державну справу. Ти не тільки вчишся, а й допомагаєш нашій державі позбавлятися від потенційних зрадників. Вся група отримує подібні завдання, тільки на інших об’єктах. І вся академія робить те ж саме. І щороку. І останнє — розпишись ось тут в отриманні завдання. Це цілком серйозне завдання.

2

Перше правило вербовки проголошує, що спочатку потрібно знайти заданий об’єкт. Це не важко. Митищі — містечко невелике, а в ньому величезний завод. Дріт колючий на роликах. Вночі завод залитий морем сліпучого світла. Пси вартові дзявкають за парканом. Тут сумнівів бути не може. А ще завод відповідне ймення мусить мати. Коли на воротах написано, що це завод тракторної електроапаратури, то це може означати, що крім військової продукції завод випускає щось і для тракторів, а коли назва нічого не виражає — «Уралмаш», «Ленінська кузня», «Серп і молот», — тут сумніви геть: військовий завод без всяких сторонніх домішок.

Друге правило вербовки твердить, що прямо на об’єкт лізти немає необхідності. Люди з заводу самі виходять. Вони йдуть до бібліотек, в спортзали, в ресторани, в пивниці. Навколо великого заводу мусить бути район, де живуть багато робітників, де є школи для їхніх дітей і дитячі сади. Десь є поліклініка, туристична база, зона відпочинку тощо. Все це необхідно знайти.

Третє правило вербовки навчає, що не потрібно вербувати директора або головного інженера — їхні секретарки вербуються легше, а знають не менше своїх начальників. Однак ось біда: умови навчально-бойової вербовки забороняють нам вербувати жінок. За кордоном — будь ласка, під час тренувань — ні. Потрібно знайти кресляра, оператора електронної машини, зберігача секретних документів, копіювальники або кого-небудь з такої публіки.

Кожен з нас отримав подібне завдання і кожен готує свій план, як перед генеральною битвою. Навчальна вербовка для нас нітрохи не простіша за бойову. Коли тебе заарештують за подібним заняттям в будь-який іншій країні, то розплата тільки одна — виженуть до Радянського Союзу. Коли зробиш помилку на тренуванні і тебе заарештує КДБ, заплатиш вищу ціну — тебе ніколи не випустять за кордон.

На бойовій роботі в твоєму розпорядженні весь твій час і практично необмежений бюджет, що дозволяє не піклуватися про фінансовий бік справи, а тут іспити проходять — зі стратегії, з тактиці, зі збройних сил Сполучених Штатів, з двох іноземних мов. Крутись як знаєш. Хочеш — до іспитів готуйся, хочеш — вербуй.

3

Перш за все я подумки окреслив для себе зону шириною в кілометр навколо величезних заводських стін. У цьому просторі я вирішив не вступати в контакти з потенційними жертвами і не робити нічого, що може викликати інтерес оточуючих. У цьому просторі кожен сантиметр під наглядом КДБ.

Тепер чекаю закінчення зміни. Ось вона. Через прохідні ринув чорний потік людей. Шум, тупіт, сміх. На автобусній зупинці величезні юрми. Сніг скрипить. Морозна імла навколо ліхтарів. Шумить людська ріка. Повалив народ по шинках та по пивницях. Однак це мене поки не цікавить — це легкий шлях, його я прибережу на випадок, якщо інші варіанти не пройдуть. Мені зараз бібліотека потрібна. Як її знайти? Просто. Потрібно дивитися, куди очкарики сунуть.

Я поплентався за групою очкастих, інтелігентного виду, хлопців. Не помилився. Вони йшли до бібліотеки. Ні, це не секретна бібліотека. Секретна — всередині заводу. Це звичайна бібліотека. І вхід туди всім дозволений. Ось і я з групою затесався. Молоденькій бібліотекарці за прилавком підморгнув, вона мені посміхнулася, і я вже біля книжкових полиць.

Тепер порпаюся в книгах, дивлюся за тим, хто чим цікавиться. Мені потрібен контакт. Ось рудий очкарик перебирає наукову фантастику. Добре. Почекаємо його. Ось він підійшов до другої полиці, до третьої...