Розділ «Акваріум»

— Так.

Я довго мовчу. І раптом мені стало страшно. Мені здалося, що я розповів їм все, коли сміявся.

— Товаришу полковник, я... розколовся?

— Ні.

— Ви впевнені?

— Упевнений. Я весь час поруч з тобою був, навіть під час арешту.

— У чому моя помилка?

— Помилки не було. Ти відірвався і вийшов до схованки чисто. Тільки ж місце занадто гарне. Його московське КДБ знає. Ти використовував місце, яке використовують справжні іноземні шпигуни. Місце дуже гарне, тому воно під постійним контролем. Вони тебе взяли як справжнього шпигуна, не знаючи, хто ти. Проте ми втрутилися негайно. Арешт був справжнім, а допит — навчальним.

— А Генка як?

— Генка добре. Його злегка помарудили, однак він також не розколовся. У такій справі мобілізуватися треба. Не можна жаліти себе і не можна мріяти про помсту, тоді витримаєш що завгодно. Спи. Я тебе на справжню роботу рекомендувати буду.

— А Генку?

— І Генку.

Розділ 14

1

— Ти коли-небудь був в Митищах?

— Ні.

— Тим краще, — Слон раптом став серйозним. — Слухай навчально-бойову задачу. Об’єкт: Митищинський ракетний завод. Завдання: знайти потрібну нам людину і завербувати її. Ціль перша: отримати практику справжнього вербування. Ціль друга: виявити можливі шляхи, які ворожа розвідка може використовувати для вербовки наших людей на об’єктах особливої важливості. Обмеження. Перше — в часі: можна використовувати для вербовки лише свій особистий час, вихідні дні та відпустки, ніякого особливого часу на проведення вербовки не відпущено. Друге — фінансове: можна витрачати тільки свої особисті гроші, скільки хочеш, хоч всі, — ні копійки державних грошей не виділяється. Питання?

— Що знає про це КДБ?

— КДБ знає, що з дозволу Відділу адміністративних органів Центрального Комітету ми такі операції проводимо постійно і по всій Москві. Коли КДБ тебе заарештує, ми тебе врятуємо, проте... за кордон не пошлемо.

— Що я можу сказати людині, яку вербую, про себе і свою організацію?