Розділ «Акваріум»

Підслухати те, про що говорять у командирському кабінеті, неможливо. Навіть теоретично. А коли на додаток до всіх систем захисту він наказує ще скористатися й переговорним пристроєм, то, значить, мова піде про щось зовсім цікаве.

— Ти робиш успіхи. Не тільки в добуванні. Нещодавно ти пройшов серію перевірок, організованих Акваріумом і мною особисто. Ти не здогадувався про перевірки, однак пройшов їх блискуче. Зараз ти в довірі нульової категорії.

Коли це так, то ГРУ мене трошки переоцінює. За мною грішки числяться. Я не святий. А може статися, Навігатор мені всієї правди не говорить.

— ГРУ довіряє тобі проведення операції надзвичайної важливості. До Відня найближчим часом прибуває один наш «друг». Він дуже важливий для нас. Наскільки важливий, можеш судити сам: ним керує генерал-полковник Мещеряков особисто. Хто цей «друг», я не знаю і не маю права знати. Тобі тим більше цього знати не доводиться. Зрозуміло, що з такою людиною ми не зустрічаємося особисто. Ніколи. Він працює через систему тайників і сигналів. Однак ГРУ готове провести зустріч з ним в будь-який момент. Ми мусимо бути впевнені, що контакт може бути встановлений в будь-яких обставинах, в будь-який час. Тому раз на кілька років проводяться контрольні зустрічі. Він отримує бойовий виклик і йде на зв’язок. Проте ми в контакт не вступаємо. Тільки дивимося за ним здалеку. Його вихід — це підтвердження для ГРУ, що зв’язок працює нормально. Крім того, ми перевіряємо обстановку навколо нього. Зараз буде проведена така операція. Наказом начальника ГРУ контрольну операцію наказано проводити тобі. Для тебе буде знятий номер в готелі. Аби не підставити «друга», перевіришся сам. Перевірятися будеш дві доби з потужним забезпеченням. Об’їздиш всю країну. Машину свою залишиш в Інсбруці. Зникнеш. Розчинишся. У Відні з’явишся, ніби привид. Проведеш остаточну перевірку. Увійдеш до готелю через ресторан. Непомітно вгору. Все буде підготовлене. У тебе буде «Мінокс» з телеоб’єктивом. Апарат заряджений плівкою «Мікрат 93 Щит». Плівка має два шари: відволікаючий і бойовий. На відволікаючому шарі зроблені знімки австрійських військових аеродромів. Бойовий шар ти будеш використовувати для роботи. Коли тебе арештують, спробуй вирвати плівку з камери і засвітити. Коли зробити це не вдасться, вони проявлять її. Вони отримають зображення аеродромів, бо проявником знищать бойової шар. Нехай вони сприймуть тебе за дрібного шпигуна. Все зрозумів?

— Так.

— Тоді слухай далі. «Друг» у точно визначений час вийде до вітрини взуттєвого магазину. Ти будеш перебувати в ста метрах від нього і на вісімнадцять метрів вище. Відзнімеш на плівку появу «друга». Я не знаю, хто це буде. Можливо, жінка, переодягнена чоловіком. Можливо, чоловік, переодягнений жінкою. Не турбуйся про те, навіть коли одяг брудний, а волосся нечесане, так краще для справи. Протягом півгодини до появи «друга» фіксуй на плівку будь-який рух, який тобі здасться підозрілим. Як пізнати його? Він з’явиться в точно визначений час в точно визначеному місці. Згорнута газета в правій руці — розпізнавальний знак і одночасно сигнал благополуччя. Та ж газета в лівій руці — сигнал небезпеки. «Друг» йде на зустріч, не знаючи, зустрінемо ми його чи ні. А коли він під контролем, він нам про це просигналізує. Цим він рятує нашого офіцера і одночасно свою шкуру. Коли він під контролем поліції, в його інтересах скоротити кількість контактів з нами. Коли через п’ять хвилин ніхто не вступить з ним в контакт, він піде і буде знову виходити на зв’язок, коли ми цього вимагаємо. Можливо, через десять років і в іншій півкулі. І, можливо, ми знову тільки перевіримо його, не вступаючи в контакт. Що не зрозуміло?

— Все зрозуміло.

— Останнє. Час і місце проведення операції я тобі повідомлю несподівано, прямо перед самим початком. У час, який залишився до операції, ти не маєш права вступати в контакти з іноземцями. Про будь-який вимушений контакт доповідати мені особисто. Про справу не знає ніхто, навіть перший шифрувальник. Телеграма була закрита моїм особистим шифром. В номері готелю з тобою не має виявитися ніякий інший фотоапарат, крім того, який я тобі дам перед операцією. Зайвий фотоапарат може коштувати тобі голови. Будь обережний з «Міноксом». Він заряджений в Акваріумі і опечатаний. Печатки майже не видно. Гляди ж, не пошкодь її. Про те, як виглядає «друг», ти не маєш права розповідати нікому, навіть мені. Опечатаний «Мінокс» дипломатичною поштою піде в Акваріум, і там плівку проявлять особливим способом. Все зрозумів?

— Все.

— Тоді повтори все з самого початку.

2

Номер готелю підібраний зі знанням справи. Моя кімната наріжна. Я можу оглядати відразу три тихі вулички. Он там взуттєвий магазин. На прилеглих вулицях майже ніякого руху. До появи «друга» три години десять хвилин.

У номері хтось турботливий приготував для мене все, що може мені знадобитися: телеоб’єктив до «Мінокса» завбільшки з батарейку для електричного ліхтарика, великий бінокль «Карл Цейс», хронометр «Омега», набір світлофільтрів, карту міста, термос із гарячою кавою, А «Мінокс» я з собою приніс.

Ось він, в долоні. Маленький хромований прямокутник з кнопочками і віконцями. «Міноксом» працюють всі розвідки світу вже півстоліття. «Міноксом» працював Філбі проти британської розвідки в інтересах радянської розвідки. «Міноксом» працював полковник Пеньковський проти радянської розвідки в інтересах британської розвідки. Ось він, на моїй долоні. Маленький акуратний «Мінокс». Я приєдную телеоб’єктив і пробую фотографувати. Я тільки приміряюся. Для такого маленького апарату сто метрів — велика дистанція. Здригнеться рука — все змажеться. «Мінокс» не для цього придуманий. «Мінокс» — для того, аби фотографувати документи, розкладені на столі.

Час, ліниво перевалюючись, знехотя плететься мимо. Кришка термоса, яка мені чашкою слугує, курить тонкою цівкою, як Везувій над Неаполем. Товста жінка виходить з дому і йде вулицею. Нічого цікавого. Проїхав листоноша на велосипеді. Знову все завмерло. Вулицею чорний «мерседес» проїхав. На задньому сидінні потопає в подушках людина, одягнена в білі простирадла. Це представник бідної країни поїхав на нараду вимагати грошей від багатих країн. Дипломати багатих країн також на нараду їдуть. Однак у багатих машини скромніші. Кажуть, що в майбутньому розрив між багатими і бідними країнами буде збільшуватися. Так фахівці кажуть, їм видніше. Великий розрив буде означати, що дипломатів бідних країн тільки на «роллс-ройсах» возитимуть, а дипломати багатих країн, певно, на велосипеди пересядуть для економії.

Тоненька стрілка маленького акуратного хронометра зморено йде коло за колом. Знову товста жінка пройшла. Знову прошелестіли шини величезного чорного автомобіля з затемненим склом: ще один найбідніший за допомогою їде. Я знову «Цейсом» вулиці оглядаю. Не пропустити нічого, запам’ятати номера. Запам’ятати обличчя. Їх небагато. Запам’ятати будь-який рух. Будь-яку зміну. «Мінокс» — на бойовому взводі, як зенітний кулемет на танку. Все підозріле — на плівку. Кадри в «Міноксі» крихітні. Тому на короткій плівці їх багато вміщається. А це що?

Що-о-о?

Я ще не усвідомив побачене повністю, мене просто переповнило відчуття чогось жахливого і непоправного. На вулиці зупинився красень «сітроєн». Я його серед тисяч інших пізнаю — це «сітроєн» Молодшого лідера. З машини виходить жінка, швидко нахиляється до Молодшого лідера і цілує його. Саме цей момент знімає мій акуратний «Мінокс». Жінка сідає в спортивний «фіат» і їде. А Молодшого лідера давно немає на вулиці.

Я в кріслі сиджу. Я кусаю губи. Жінка, звичайно, не дружина Молодшого лідера. Його дружину я знаю. Жінка ця — не секретний агент. Навігатор знає час і місце будь-якої операції і зараз в моєму районі він напевно заборонив будь-яку агентурну активність. Значить, ГРУ знову перевіряє мене.

Вони посадили мене в цю дурну кімнату і розіграли комедію. Тепер вони чекають, доповім я про грішок шанованої мною людини чи приховую це. Для того і апарат дали, щоб дізнатися, вагався я хоч мить чи скористався ним негайно. А ще по знімку вони побачать, тремтіли у мене руки чи ні.