Розділ «Акваріум»

Рідина, що виділяється залозами мурашки, консервує і зберігає все що завгодно. Вкусить мураха гусеницю і до свого мурашиного сховища тягне. Від одного укусу мертве тіло не згниє ні за рік, ні за два. Так і буде лежати, ніби в холодильнику.

А з живим тілом і поготів чудеса відбуваються. Ні зморшок, ні жовтизни на обличчі ніколи не буде. Зуби всі цілими залишаться. Мій дід в дев’яносто три роки помер без зморшок і майже з усіма зубами. Втратив тільки три зуба — червоні вибили. Втік він від них, а інакше б всі зуби втратив з головою разом. Все життя прожив, махновське своє минуле приховати примудрився. Інакше б мене ніхто до Червоної Армії не взяв. Та, напевно, мені й народитися не судилося б.

Секретами мурашиними не один мій дід користувався. Вся Русь. А до неї Візантія. А ще раніше — Єгипет. Мурахи в Єгипті першим лікарем вважалися. Побачили єгиптяни багато тисяч років тому, як мураха свою їжу консервує, і ну в мурашники ноги пхати та руки. А потім і фараонів мертвих стали мурашиним зборам на дві ночі виставляти. Тисячі років після цього їхні тіла руйнуватися не схильні.

Всі знають, що рудий лісовий мураха — чародійник. Та тільки ліниве людство! Люди мурашину кислоту в аптеках купують. Не справжню, на фабриках вироблену. Руки-ноги розтирають. Дурноверхі. Мураха ж знає, куди кусати. А це важливо дуже, щоб кусати саме туди, куди потрібно. Ніби як в китайській медицині голочками колотися. Не аби куди, а куди слід.

Заревів я, ніби лось. Галопом скачу. Мурах з себе струшую. Спасибі, братці, досить на сьогодні.

Розділ 23

1

«Друг народу» зник. «Друг народу» — це резидент КДБ. Головний Сусід. Всі сусіди з чекістського гніздечка похмурі. У них щось відбувається. Напевно, вони самі толком не розуміють, що саме. Та тільки резиденти КГБ з Відня, Женеви, Бонна і Кельна були викликані до Москви і чомусь не повернулися. Тимчасово заступники правлять.

Евакуація — справа жорстока і невідворотна. Отримуєш шифровку — мовляв, ваш тато не в собі, перед смертю попрощатися бажає. Летиш в літаку, а поруч конвой. Аби не втік. Прибуваєш в місто-герой Москву, і відразу на слідство. А хто у нас ні в чому не винен? Всі винні. Була б людина, а справу зліпити завжди можна. Правда, не стріляють зараз, як в тридцять сьомому. Вірніше, стріляють, тільки не так інтенсивно.

На чому «Друг народу» погорів? Звідки нам знати. Можна, звичайно, чутки послухати. Та чутки спеціальною службою розпускаються, щоб правду затемнити.

2

Так часто буває. Відкриваєш бізнес і маєш запаморочливий успіх. Ненадовго. Те ж саме з нашими комерційними підприємствами відбувається. Тільки почали працювати — небувала удача: вербовка, за яку Молодшому лідеру попередній провал пробачили.

Молодший лідер з групою забезпечуюючих добуває секрети, на які генерал-полковник Зотов, заступник начальника ГРУ з інформації, шле захоплені шифровки.

Однак слово «досить» в службі інформації використовується тільки тоді, коли якість здобутої інформації дуже висока. У всіх інших випадках використовується слово «недостатньо». Це точно так само, як мільярдерові якоїсь дещиці грошей ще бракує. І завжди буде бракувати. Як жінці не вистачає нарядів. Як колекціонерові завжди бракує одного понівеченого мідного п’ятака. Дайте йому цей п’ятак, і колекціонеру чогось ще після цього не буде вистачати.

А Генеральному штабу завжди не вистачає ворожих секретів. Скільки б ми їх ні добули. Завжди залишається щось не до кінця зрозуміле в становищі противника, в його планах, в його озброєнні.

А наші гірські готелі поки не дають бажаного результату. Та це й нелегко. Не кожного дня в маленький готель потрапляють люди з маленьких містечок з такими дзвінкими іменами, як Майнот або Оффут. Наша агентура в туристичному бізнесі отримала тоненькі листочки з назвами місць, де практично кожен житель мусить бути пов’язаний з об’єктами екстраординарної важливості. Але результатів поки немає. Попалася рибка в тенета, і все. Попалася одна рибка, і я її добровільно Молодшому лідеру віддав. Йому важливіше мати успіх зараз. А от на мою долю не випадає нічого.

Шифровки з Акваріума — з легким роздратуванням: чому Сорок першого в забезпечення не ставите? Він же сам зізнався, що ще не готовий працювати самостійно!

3

У наших сусідів, у «друзів народу» — свято. Кілька років тому з радянського бойового корабля втік офіцер. За ним багато резидентур КДБ полювало, тільки пощастило віденській дипломатичній резидентурі.

Вона провела запаморочливу провокацію. Заступник резидента КДБ зв’язався з американською розвідкою і підкидав їй цілком правдоподібні секрети. А потім і в США втекти зібрався. Однак перед втечею попросив гарантій: хочу поговорити з радянським офіцером, який втік, чи правда, що добре йому в Америці живеться? Американська розвідка прислала нещасного втікача на зустріч з КДБ.