Розділ «Маргарита Хемлін Дізнавач»

Євка повернулася з евакуації в Остер, а Лілька — ні. Євка мешкала з Малкою, яка прибилася як нахлібниця і свідчиця її негарного вчинку.

Років зо два тому в Остер перебрався на помешкання Файда. У зв’язку із тим, що його турнули з великих начальників у Козельці. Очолив господарську роботу в клубі, який розташовувався у колишній синагозі. Так він атестував себе. Слова «завгосп» соромився.

Таким чином Суня опинився на очах Євки. Що постійно мордувало і внутрішньо соромило її. І вона б хоч що зробила, аби вирватися з Остра на інший простір. Свою хату Євка намагалася продати і на ті гроші придбати щось в іншому місці. Але давали мало. Хата з вигляду гарна, а так — трухлява.

Натякала сестрі, що їм можна було б возз’єднатися в Чернігові, але Лілька її до себе не допустила без пояснень.

А які ще пояснення можуть бути, якщо вони від самого народження тягарем одна одній із причини подібності. Їх ніхто не поділяв, уважаючи за одне ціле. А їм хотілося окремо.

І ось Лільку вбили і вийшла можливість виїхати з Остра на нове місце.

Лаєвська звела Євку з Хробаком. Справа йшла до весілля.

І не витягнув би я з Євки жодного слова, якби знов-таки не Лаєвська.

Поліна Львівна два тижні тому приходила з натяками, ворушила минуле і нарешті відверто висловила таке: «Лільки немає, Малки немає, тепер я одна знаю про Сунечку. Мирон та Сіма не рахуються. Я тебе, звичайно, нізащо не викажу. Влаштовуй свою особисту долю. Це святе діло. Я завжди за всіх рада. Не подумай, що я в тебе щось попрошу. Це не прохання, а пшик. Скажи Цупкому, якщо спитає, а він обов’язково спитає, що тобі Зусель сам своїм ротом розповідав, як його Цупкий заштовхував у землю».

Євка від такого прохання мало з глузду не з’їхала. Але вигляду не показала. Пообіцяла. Назавтра їй Лаєвська привезла Зуселя і веліла відвезти в Остер до Довида. Зусель не мовив ані звуку. Євка здивувалася, тому що раніше Зусель без зупинки голосно молився і наставляв усіх на свої правила.

Лаєвська сказала, що Зусель у результаті хвороби схибнувся і зараз зовсім неговіркий. Євка запитала, чи можна вважати, що Зусель онімів. Лаєвська заспокоїла Євку, підтвердивши. І особливо відзначила, щоб Євка на словах переказала Довиду щодо недоторканності Зуселя для кого б то не було, особливо й зокрема для Цупкого.

Євка трошки заспокоїлася, бо вважала, що її брехня ляже на совість Лаєвській, а сам Зусель нічого проти не заявить. Як було насправді — неважливо. Важливо, що Лаєвська залишиться задоволена і Хробак нічого не дізнається хоч на даний момент.

Негативне ставлення Лаєвської до Цупкого, тобто до мене особисто, Євка давно помітила і відчула. Але на здивовані запитання Лаєвська відмахувалася і сміялася: «Було діло».

Євка вирішила, що нехай.

І ось вона доставила Зуселя в Остер.

Скоро весілля з Хробаком. А тут я. І що тепер їй робити? Вона мені все виклала до краплі, тому що на Лаєвську особливо не сподівається. Сьогодні — одне, завтра — інше. Якщо у нас з Поліною контри, то вона ні до чого. А виходить, я сильно тягну за Суню, а якщо я за нього потягну, Сіма з Мироном кинуться до Лаєвської, а Лаєвська зі мною грається у свої ідіотські ігри, і напевно тут без неї не обійшлося. Поліна їздила щойно в Остер, сама розповідала, вчора забігала і повідомила, що була у Довида й у Файди. І що я там був. І що я у Файди із Сімою випитував про Євку. Начебто є підозра, що Євка свою рідну сестру вбила або була близькою пособницею. А Файда як давній співмешканець згадав нібито старе і знову з Євкою крутить і теж замішаний. А в результаті може так вийти, що приплетуть Суню якимсь боком і підуть вони всі куди треба. Тож існує ясна необхідність Цупкого вкоротити. Ось через Зуселя вони й вкоротять.

Але тільки так Євка не згодна. Вона нікого не те що не вбивала, а взагалі. І щоб я знав — вона не винна. Якщо окремо Суня щось зробив — нехай і відповідає. Але за неправду відповідати Євка не буде. Кожен окремо нехай відповідає, а не всією кодлою. Вона натерпілася з дитинства за всіх разом і більше в ній страху немає. Тобто за всіх — немає. А за себе особисто — справа інша. За себе вона, звичайно, боїться. Бо Хробак. Шкода втрачати такий момент. Може вийти вигідний чоловік, хороший, з коханням, а вік уже не той.

І щоб я відверто сказав, підозрюю я Євку у вбивстві сестри чи ні.

Я чесно відповів, що ні, ні і ще раз ні. І що ніколи таких думок не висловлював нікому. Тим більш — Лаєвській.

Євка передихнула: