Розділ «Частина III Крах Аріхандруса Могутнього»

— На все свій час. На все свій час, — вдавано недбало махнувши рукою, сказала Данелліна.

Старійшина став за спинкою крісла, у яке вона сіла.

Марк щось запідозрив, але запитати не посмів, хоча й був дуже радий бачити бабусю. Гном відразу ж зрозумів натяк і спрямував розмову в інше русло:

— Юний Хранитель пройшов перший тест.

— Справді? — ніби здивувавшись, перепитала бабуся. — Ти відчув силу своєї енергії?

Тієї ж миті зі стола Мудрого Пророка у бік Марка метнулася важка мідна статуетка з крильми.

Відчувши, ніби щось сильно вдарило його у голову, Марк вчасно повернувся, і статуетка зависла десь у десяти сантиметрах від його очей.

— Чудово, — сухо вимовив старійшина.

Статуетка повернулася на місце. Бабця чомусь була незадоволена і навіть розлючена. Марк зрозумів це з її погляду, яким вона втупилася у нікуди, щоб нікого не скомпрометувати перед онуком. Але Марк відразу зрозумів, чий це вчинок, та це чомусь його не зачіпало.

— Я дуже перепрошую високе товариство, — несподівано високопарно заговорив Маркус. — Чи могли б ми з бабусею залишитися наодинці? — і пояснив: — Мені необхідно дещо уточнити.

— Так, авжеж, наш юний Хранителю! — із повагою вимовив Мудрий Пророк і схилив голову.

Його підтримав старійшина:

— Ми негайно щезаємо.

— Ні-ні, не варто, — миттю заперечив Марк. — Я мав намір поговорити біля того чарівного басейна-телевізора чи проектора… — Марк ніяк не міг підібрати слова для цього чуда техніки, що транслює усе, що забажаєш.

Хранителі континенту перезирнулися, і Максімус із усмішкою прокоментував:

— Якщо Ваша воля, Великий Маркусе, ви можете пройти до зали з голографом.

Тієї ж миті частина стіни овальної бібліотеки зникла, і Данелліна Абсолютна заінтриговано попрямувала за Марком до басейну, кинувши не без задоволення своїм колегам:

— Просимо вибачення! Сімейні справи…

За її спиною знову виросла стіна із безкінечними книжковими стелажами.

Марк підійшов до басейну з водою, яка поглинала світло жовтуватих стін і справляла враження їх відсутності у басейні взагалі. Такий собі «чорний прямокутник». Маркус зупинився на самому його краю, ніби намагаючись впритул розгледіти і зрозуміти, що ж це таке насправді.