Розділ «Частина І У горах»

— Що ти маєш на увазі? — здивувався Марк, широко розплющивши очі.

— Та, знаєш, Марку, я раніше не хотів тобі казати, але зараз ти вже мене зрозумієш… Ти кажеш, що вона стала якась не така, як раніше. А я тобі відповім, що вона ніколи і не була такою, як всі баби на селі. Подумай сам — у вашому дворі все не так, як у всіх нас…

— Тобто?

— Маркусе, іди-но сюди, — раптом з-за хати покликала бабуся.

— Слухай, давай зробимо так, — швидко заговорив Янко, — ти починай косити і десь за півгодини кидай і приходь лісовою стежкою на річку.

— Так, але ж бабця може побачити, — вагався Марк.

— Та вона завжди сидить під горіхом, перед хатою і щось робить. Ти думаєш, вона буде щоразу за тобою заглядати? Повернешся на обід, вона й не зауважить.

— Домовилися, — сказав Марк, хоча йому цей обман був не дуже до вподоби.

Хлопці плеснули один одному по долонях і розійшлися. Янка вже чекала весела зграя бешкетників внизу біля великої дороги.

— Бабуню, я уже йду, — вигукнув Марк і побіг за хату.

Бабця Дана стояла, спершись на косу, біля її ніг крутився Цезар.

— Ну от, сьогодні ти маєш закінчити другу частину саду, і завтра гуляй, скільки хочеш, — сказала вона і передала йому косу.

— Ця частина більша, ніж та, перед хатою, — Марк подивився вгору, куди простягався сад, аж до самого зрубу, за яким ліворуч бігла у ліс стежка. Справді, втекти звідси непоміченим було зовсім легко.

— Але не набагато більша, не лінуйся, починай. Цезаря я замкну на кухні, щоб не заважав тобі, як учора.

«Дуже добре, — подумав Марк, — а то він як почне галасувати, коли не треба.»

Бабуся пішла і покликала за собою песика, обіцяючи йому ласощі. Той радісно побіг. А Марк почав косити…

А тим часом… У глибокій вогкій печері боязко мерехтів тьмяний вогонь від смолоскипа. Він вимальовував на стінах дві довгі тіні — одну непомірно високу, а іншу набагато нижчу. Вони перемовлялися між собою чудернацькою мовою.

— На разі, все іде за нашим планом, — промовила густим басом одна тінь.

— Чудово. Але ми маємо лише один їхній день на його повернення! Тому будь особливо обережний і вважай на нього! — після паузи повільно відповіла друга.

Залишивши за собою чверть горішнього саду, Марк відчув спрагу і пішов до хати напитися прохолодного компоту, який вчора ввечері зварила бабуся. А вона якраз сиділа за столом під горіхом і розкачувала тісто.