Розділ «Частина третя Битва»

Обрані разом замовкли. Невловима чарівність вечора, що спонукала до ілюзії свободи та затишку, зникла. Вони знову перебували у страшній і моторошній дійсності, яка не давала забути, що навкруги — небезпечна, підступна реальність. А вони — диверсанти, шпигуни на чужій, давно вже чужій для них землі.

— Що ж то було? — стривожено запитав Кримов, швидше, сам у себе.

Ганс зітнув плечима:

— Хто його знає, на поверхню воно не виринало, але й дурню зрозуміло, що то — не наше.

— Бр-р-р, — здригнувся Сосновський, очевидячки згадавши, як кілька годин тому плив від яхти до берега.

Андрій із докором подивився на священика. Той, капітулюючи, підняв руки:

— Так, визнаю, ви мали рацію, а я помилявся.

— Диявол мене роздери, — пробубнів Карлсон, коли вони всі розсілися навколо багаття, — як можна жити, коли й до вітру вийти небезпечно.

— Гуго, — суворо перебив його отець Сергій, — ми вже не в Києві, тому подібні імена використовувати не треба, це може призвести до того, що нас знайдуть Темні.

— Це ж як? — здивувався той.

— Коли вимовляється ім’я… Його, або когось із демонів, то виникають вихори в енергетичному полі планети, яке вас оточує. За цими вихорами вас і знайдуть. Обрані ж, на відміну від істот Світла або від мешканців світу Темряви, та навіть і від звичайних людей, ніби законсервовані у своєму біополі. Поповнювати власну енергетику ви здатні, отримуючи енергію ззовні, а ось ваше особисте випромінювання дорівнює нулю. Жоден екстрасенс не може вас «побачити», бо для нього ви — ніщо, порожнє місце. Якби було інакше, то сили Темряви легко вирахували б вас ще до вторгнення, — а так вони мусять шукати звичайними поліцейськими методами.

— Ви гадаєте, нас шукають?

— Поза всякими сумнівами. Будьте певні: й демони, і Темні землю риють, аби дістати наш загін.

— Цікаво, — пробурмотів Кримов. — Із демонами, скажімо, все більш-менш зрозуміло, а от звідки беруться Темні? Як-не-як, але ж це люди, чому вони перейшли на той бік добровільно?

— Темні… — отець Сергій зітхнув. — Темні…

Розділ двадцять шостий

— Для того, аби зрозуміти природу Темних, треба розібратися, що є кінцевою метою Ворога роду людського саме у відносинах з людиною. Треба знати саму людину.

Як триєдиний Всесвіт, котрий складається з трьох світів, як триєдиний Господь, так і людина, створена за образом і подобою Його, — теж триєдина за своєю суттю. Інакше й не могло бути: Господь створив тіло людини, і це перша її іпостась; Він вдихнув у людину Дух Свій, і з того часу він є невід’ємною частиною людського індивіду; нарешті, поєднання Духу й тіла створило людську душу.

Тіло — найнижча, примітивна частина людини, через яку вона підтримує зв’язок із матеріальним світом, змінює його відповідно до своїх потреб. Це є фізична оболонка, в якій людина існує в цьому світі. Зі смертю тіла припиняється людське існування на Землі, тому воно є найуразливішою частиною людської сутності, тож і найнебезпечнішою, бо інстинкт самозбереження виводить у пріоритет саме потреби тіла.

Дух — найвища частина людини, яка складається із сумління, інтуїції та спілкування. Завдяки сумлінню людина відрізняє добро від зла, але не під впливом накопичених знань, а, швидше, через самоконтрольоване пряме судження.