Розділ 6 МІСТЕРІЯ ПІДЗЕМЕЛЛЯ

Дівчина вийшла і побрела напівпорожніми коридорами, де були навчальні класи. І, немов на її прохання, невдовзі зіткнулася з Гелео, котра читала якусь книгу на потертому кріслі в кутку коридору.

За кілька хвилин вони вже стояли перед відкритим проходом у підземелля. Гелео вмовляти не довелося, вона погодилася піти з Аеніль без вагань.

— Страшнувато трохи, — пробурмотіла Аеніль і освітила перші грубі сходи вниз смолоскипом, який «позичила» в одному з коридорів.

— Так. А що ти хочеш там знайти? — запитала Гелео.

— Навіть не знаю. Але відчуваю, що там є щось важливе. Ембла говорила, що їй снився цей хід. Думаю, це не просто так.

Дівчата почали обережно спускатися вниз. Сходи були високі й круті, із грубо обтесаного каміння, як і стіни склепіння. Прохід тонув у темряві внизу, звертаючи кудись убік. На стінах були держаки від факелів, укриті пилом і павутинням, що свідчило про рідкісну появу тут світла.

Учениці встигли подолати лише кілька сходинок, коли двері за ними зачинилися й ув’язнили дівчат у темряві. Це їх не надто стурбувало — Аеніль вже знала, що двері зачиняються самі по собі. А от те, що від пориву вітру їхній смолоскип мало не погас, справді налякало подруг.

Спуск тривав довго, але зрештою вони опинилися у вузькому і холодному підземному переході. Стіни були вогкі, десь капала вода. Не особливо приємно. Дівчата повільно рушили вперед.

— Надіюсь, що тут не все таке, — пробурмотіла Аеніль.

Гелео промовчала. Вона була заглиблена у якісь думки.

— Тобі не страшно? — знову порушила тишу Аеніль.

— Ні, — тихо відказала Гелео.

— Дивно. Мені трохи моторошно. Не знаю, чого мене сюди потягло. А чому ти так одразу згодилась піти зі мною?

— Чому? Ну… Я бачила, що тобі це потрібно. І я хотіла порадитися з тобою. Ще минулого тижня, але постійно щось заважало.

Аеніль згадала, як Гелео кілька разів чекала її після занять, але поряд завжди була Ембла або Нітетіс.

— Про що порадитись?

— Мій керівник, викладач чародійства, майстер Мейсон каже, що не допустить мене до іспитів… У мене серйозні проблеми з цим предметом. Не знаю, чому мене направили на це відділення, у мене ж немає ніяких здібностей до чародійства.

Дівчата проминули кілька темних розвилок, але, зрештою, прохід вивів їх у ширший і сухіший коридор, у якому навіть горіли невеликі тьмяні факели, щоправда на великій відстані один від одного. Через це там було все одно темно.

— Навіть якщо мені й вдасться здати іспит, то курсову роботу з чародійства я точно не напишу. Потрібно знайти іншого наукового керівника, поки ще є можливість. Я постійно думаю над цим, але не знаю, кого можна попросити… Сумніваюсь, що хоч хтось з викладачів ставитиметься до мене нормально.

— Не сумнівайся! У нас є хороші викладачі, — Аеніль на мить згадала майстриню Іветт, і від цього ентузіазм у її голосі згас, але вона повторила: — Є хороші викладачі, — більше, щоб переконати себе саму, аніж Гелео.