Розділ 7 Битва на пагорбі

Чет неквапливо зняв гітару, яка була в нього на плечі. Та сама гітара, яку він захопив разом з німецьким полковником. Вже навіть грати трохи навчився. Грабіжникам гітара була не потрібна, їх наплічник цікавив. Чет зняв його та скривився. Не те що там було щось цінне, але сам факт, що от його, солдата, який повертається з війни, грабували якісь негідники, надзвичайно дратував. Зненацька кинув наплічник в обличчя Куделіну, інші бандити кинулися на нього, але Чет уникав їх кулаків і по одному крутив їм шиї, наче курчатам. Бандити попадали. Чет озирнувся. Куделін втік. З його наплічником. Здивований крутив головою.

— О гад! Швидкий.

Узяв гітару і пішов. Тепер ось знову зустрілися.

— Чете, Георгіївські хрести твої у мене! — закричав Куделін. — І документи. Почитав я їх, бо ж цікаво було, що за хлопець такий меткий! Так ось, Чете, я тебе поважаю, тому і пропоную мир. Чуєш?

— Чую, — відповів Чет.

— Я тобі пропоную валізи віддати. І бабу. Я їх візьму і піду.

— А мені що? — спитав Чет.

— А тобі — життя. Чете, це ж немало! — закричав Куделін і визирнув, щоб подивитися на огорожу.

Міра вистрелила з гвинтівки. Куля пролетіла біля вуха отамана. Той більше не висовувався з-за дерева.

— Диви, яка дівка! Гаряча! Я таких люблю! То як, Чете?

— Ні.

— Що ні?

— Ні.

— Чете, тут або все віддаси і живий, або все віддаси і Мертвий. Іншого виходу немає. Ти ж розумна людина, Чете.

— Потрібні валізи — спробуй узяти!

— Та спробую. В тебе, звісно, кулемет. Але в мене гармата. Он вже підвозять її. Що ти проти гармати зробиш, лебедику? Знову висадиш у повітря, як тоді у Синівці? Я ж знаю, що то ти був. Я ж дізнавався, бо цікаво було, хто такий розумаха. А Синівку ти дарма врятував, бо її потім червоні узяли, і немає більше Синівки. Чуєш?

Чет мовчав. Дивився у щілину і бачив, що дійсно «вовчики» встановлювали гармату.

— То як, Чете? Не хочеш іще пожити? — крикнув Куделін. Чет стиснув губи. Не чекав гармати. Якби не гармата, то до ночі б досиділи, а потім би втекли. Але з гарматою до ночі не доживуть. З гарматою їх перестріляють, як зайців.

— Чете? Заснув чи що? — реготав Куделін.

Чет мовчав. Міра подивилася на нього.