TextBook Сяйнула тут блискавиця, та така яскрава, що на мить обоє аж посліпли.
— Що тобі треба, бісуркане?
— Вкажи шлях отсьому козакові, що образ Божий на собі має!
Тут зареготалося у землі, та так, що аж пагорб задвигтів.
— Чого ж ти мертвого питаєш, як живий про сеє зна!
— Хто?
— Той, хто до Кам’яної могили прийде…
— Коли?
Заревів вітрюган, а голос і каже:
— Чую, чую… Троянів знак наді мною! Несіть його в Україну, і хай станеться те, що має статися! А тепер відпусти мене, бо відбув я своє у колі Дажбожім…
Витяг ножа характерник, уклонився і Михася змусив уклонитися. А тоді розсипав по землі хрестом жменю жита і промовив:
— Нехай душа твоя упокоїться в Ирі Дажбожому!
Шалено застугонів вітер, і блискавиці почали бити раз за разом.
— Куди тепер? — питається Михась, коли вони спустилися до берега.
— Додому, — каже характерник.
Поки добилися вони до Січи, то й буря ущухла. Заясніло небо, а на обрії від краю до краю спалахнула веселка.
— А що ж то воно за Кам’яна Могила така? — питає Михась, як вони міст переїхали.
Похитав головою характерник.
— Ой сину, — каже, — се так далеко, що бознає, чи й доб’ємося туди!
— А що?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Тінь Триглава“ на сторінці 81. Приємного читання.