— Змилуйтеся, братчики!
— Не змилуємося, скурвий сину! Ото вип’єш, то й умирати легше буде!
Тут характерник і питає того нещасливця:
— А ти якого куріня, козаче?
— Стеблівського. А що?
— А чого стоїш тут?
— Гроші, чортова тінь, позичив осьо в козака та й не оддає,— каже старий запорожець. — То ми його попогріємо зараз киями.
— Багацько? — питає Обух.
— Двадцять золотих, — каже бідолаха.
— А чого ж се тебе коло стовпа поставили? Як гроші хто винен, то до гармати кують!
— Та сидів він прикутий! — загомоніли козаки.
— Два тижні був на ланцюгу, як собака!
— Та й що, — питає Обух, — не заплатив за його ніхто?
— А хто ж заплатить! Друзяки його всі голодранці!
— То осавул і загадав поставити його коло стовпа та дати двадцять київ! По одному, каже, за золотого!
Глянув характерник на козака.
— А де ж ти ті гроші подів?
— Пропив, батьку.
— А кінь у тебе є?
— Нема. Теж пропив.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чигиринський сотник » автора Кононович Л.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Тінь Триглава“ на сторінці 83. Приємного читання.