Розділ «Книга перша Тінь Триглава»

— То як? — глянув характерник на Михася.

Той і здвигнув плечима.

— Добре, — каже Обух, — беремо!.. Спасибі тобі, земляче… уважив!

Кинув малий козак тую шаблюку з долоні на долоню та й побачив, що якраз вона йому по руці. І замашна така, що аж свистить, як рубонеш нею!

— Добряче оружжя!.. — каже.

— Ну як добряче, то ходімо ще до лимарів, — каже Обух. — Глянемо, що там продається.

— Дивно мені,— каже Михась, коли зайшли вони в лимарські ряди, — що козаки з бусурманами братаються… Татаре да турки сала не їдять і горілки не п’ють, а се ж гріх великий!

— То й що з того… — каже характерник. — Бог один на небі — хоч Христос, хоч Магомет! А в нас він прозивається Батько Троян, творець землі та неба, що створив небо і землю. Головне, вірити в Господа…

— Таж хіба є такі люде на білому світі, що не вірують? — питає Михась.

Обух і головою похитав.

— Ох, трапляються й такі, ще й немало… Навіть між козаками. Хваляться, он я, мовляв, і ті гріхи вчинив, й ті,— а Бог і мав би вдарити мене блискавкою з неба, та не вдарив! Значить, каже, немає його. Такі люде гірші од татар.

— З нами сила та міць Господня! — вигукнув Михась. — Та й що?

— А Бог не палицею карає,— каже характерник. — Стільки знав я оцих бузувірів — усі вони такою смертю погибли, що й сказати страшно!

— Ото й добре, — каже Михась. — Щоб не блюзнили проти Господа!

От купили вони сідло та гнуздечку в лимарів і подалися у січове городище. Як вийшли на майдан, то Михась хотів було до стайні звертати, щоб глянути, як там його гнідий, як ось біжить назустріч джура од кошового.

— Осьдечки ви! — каже захекано.

— А що? — питає Обух.

— Шукають тут уже вас ізранку… Пан кошовий отаман хоче обох вас бачити!

Насупився характерник, та нічого на теє не сказав. Кивнув Михасеві, та й подалися обоє до канцелярії.

Заходять досередини, а там кошовий, Богун коло нього і ще кількоро козаків зі старшини. Дивляться, коли ж під вікном на лаві троє ляхів сидить. Двоє при оружжі й у жупанах, а третій у панцирі та ще й шолом на голові, що й лиця не видно.