Бывшаго вождя Ивана Мазепы —
і т. д. і т. п. у такому ж графоманському стилі.
Більше двох століть, рік у рік, у першу неділю Великоднього посту в усіх церквах Російської імперії з амвона проклинали Івана Мазепу, проголошуючи йому презлу анафему. За радянської влади – не за царату – ім’я Мазепи згадувалося неодмінно лише з лайливими епітетами, образ його змальовувався і всюди подавався лише в чорних-чорних тонах і пасажах.
Підбиралися куці, тенденційні, здебільшого сфальсифіковані факти його життя й діяльності. Тільки в незалежній Україні анафему нарешті знято з Мазепи, але зняла лише Українська православна церква Київського патріархату, що її очолює патріарх Філарет. Що ж до Української православної церкви Московського патріархату, то вона дотримується проросійських позицій, за якими Мазепа – «предатель», все українське їй чуже, неприйнятне.
Ходять чутки (цитуємо за книгою: 50 знаменитых загадок истории Украины. – Харьков: Фолио, 2010), що «хотя, по сути, и провозглашать-то ее (анафему. – В. Ч.) права не имели: еще не было случая, чтобы анафеме предавали человека по распоряжению светских властей и по чину, “которого Церковь совершенно не знает”.
При этом на протяжении трех веков никто не мог привести более-менее серьезные аргументы в пользу того, что гетмана нужно считать вероотступником. К тому же Мазепа очень много сделал собственно для церкви, так что иностранные гости в прошлом с недоумением констатировали загадочный и не поддающийся, по их мнению, разумному объяснению факт: в Софии Киевской звучали грозные слова проклятия в адрес “подлого Иуды”, а в Михайловском Златоверхом соборе, создателем которого был именно Иван Степанович, по нему же… служили заупокойную панихиду…»
З цього приводу існує такий історичний курйоз.
На початку позаминулого століття цар Микола II приїздив до Києва, де відвідав одну з церков – людиною він був набожною. Зайшов і в ризницю. І дуже подивувався, побачивши там портрет Мазепи.
«Ви що ж, його возвеличуєте?» – запитав цар-батюшка.
«Аякже. Щоразу за службою», – зізнався священик.
«І за постом?» – питає Микола II.
«Ні, за постом проклинаємо», – відповів священик.
Микола II скрива посміхнувся і мовчки залишив церкву…
Тарас Шевченко. «Іржавець»
Мій краю прекрасний, розкошний, багатий!
Хто тебе не мучив? Якби розказати
Про якого-небудь одного магната
Історію-правду, то перелякати
Саме б пекло можна…
Т. Г. Шевченко
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Трагедія гетьмана Мазепи» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 24. Приємного читання.