Ледяной костер, огневой фонтан!
Высоко несу свой высокий стан,
Высоко несу свой высокий сан —
Собеседницы и наследницы!
У другому кінці натовпу, що ледь уміщувався на довгому кварталі, якась маленька курсистка, птахою всівшись у юнака на плечах, теж викрикувала поетичні рядки, і теж Цвєтаєвої:
Уж сколько их упало в эту бездну,
Разверстую вдали!
Настанет день, когда и я исчезну
С поверхности земли.
Застынет все, что пело и боролось,
Сияло и рвалось:
И зелень глаз моих, и нежный голос,
И золото волос.
И будет жизнь с ее насущным хлебом,
С забывчивостью дня,
И будет все – как будто бы под небом
И не было меня…
І натовп, змерзлий, увесь закутаний парою, що її видихав на морозі, в один голос озивався:
За быстроту стремительных событий,
За правду, за игру…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ваші пальці пахнуть ладаном…» автора Чемерес В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта Є місто, яке я бачу вві сні“ на сторінці 27. Приємного читання.