Розділ «Вибрані твори»

Одержавши такого листа, редакція «Плугу» відповіла Ф. Гладкову 21/XII:

Уважаемый товарищ!

Ваше письмо относительно очерка Д. Гуменной редакция журнала «Плуг» получила. Копию письма мы отправили Д. Гуменной для подтверждения написанного ею либо соответствующего извинения, если она была введена в заблуждение. По получении ответа опубликуем все в нашем журнале (в январском номере).

Мы лично думаєм, что у Вас кое-какие грешки все-таки были, что доказывают некоторые места Вашей брошюры «Коммуна Авангард». В национальном вопросе на Украинє Вы путаєтесь — и Вы зто должны признать, а ыі постараемся доказать.

21/XII—28 С приветом. Редакция журнала «Плуг»

Як ми писали, так і зробили. В № 12 «Плуга» ми навели деякі місця з брошури «Комуна Авангард», з яких ясно, що Ф. Гладков таки де в чому грішний. Одержали ми також деякі відомості з Дніпропетровського, що й там Ф. Гладков виступав якось із чимсь подібним до того, що переказує Д. Гуменна. Від неї самої одержали відповідь, що вона записала саме те і так, як чула, і все написане зі слів комунарів підтверджує. Була поспитана також і сама комуна. Від неї «Плуг» одержав трохи несподіваного листа — містимо його також цілком, без змін:

Тов. редактор.

Посилаєм вражіння від нарису Гуменної про комуну «Авангард» (журнал «Плуг» ч. 10).

Необхідно розвіяти помилкове освітлення т. Гуменної про погляд Гладкова Ф. В. на укрмову. Нічого подібного антиукраїнського Гладков не висловлював. Прохаємо помістити нашого листа в журналі «Плуг».

По дорученню Рижов.

31/XII—28 року.

Копія т. Гладкову та редакції «Плуг»

Шановна тов. Гуменна!

Ми, члени комуни «Авангард», з погордою згадуєм відвідування нас сучасними великими людьми, представниками влади та представниками художнього слова. Останні повинні спільними силами намалювати славетну ролю, тяжку дійсність та світле майбутнє колективізації. Вони допоможуть конкретизувати складні умови революційного руху в сільськім господарстві, повинні стати культурними проводирями, вдохновителями передового селянства, поведуть його в бій з темрявою, дикунством, варваризмом у житті та праці села, покажуть йому новий шлях, як треба будувати царство на землі без попа і кулака. Першим спроможцем в цім напрямку став т. Гладков Федір Васильович. В нарисі «Комуна Авангард» він дав зразок комунального суспільства, реальну казку в чудесній державі рад. Але за його щиру віру, висловлену радість посипалася на нього порохнява кабінетних, понадматеріялістичних формалістів: «Як так, в селі п'ють какао»... «напевно на Державні кошти». «Гладков нічого поганого не бачив в комуні» (привикли бачити тільки гидке в комунах). «Його нарис небезпечна цілковита фантазія».

Такий зміст всіх переляканих газетників. Тов. Гуменна, Ви теж не вільні від того, щоб не шпурнути грудкою в тов. Гладкова. Ви прямо попали, як кажуть, в просак, в мороку. Ви безконтрольно поставилися до слів тов. Ананка, який завжди любить жартовно суперечити, аби тільки хто слухав його. Ви поважно віднеслись до несерйозного словоплетіння товаришів, не здібних дати оцінки укрмові та письменникам. Взагалі вся ваша розмова з товаришами проходила виключно як жарт, а тому з легкої руки у вас випливає нікчемне обвинувачення тов. Гладкова в шовінізмові.

Це треба негайно спростувати.

Тепер відносно вашого нарису про Комуну «Авангард». Тов. Гуменна, загальне вражіння від нарису величезне: мітко, розумно, правдиво охарактеризовано життя та побут комунарів. Журнал «Плуг» тріумфально переходить з рук в руки, читається з особливим захопленням. В ньому зафіксовані наші досягнення, уміло підкреслено слабість освітньо-виховавчої зброї в комунарів. Ми лічимо, як наслідок перебування в комуні письменників та їх нарисів про комуну — те стихійне прагнення підлітків, чоловіків і особливо жінок до навчання. Зараз ні однієї душі нема, яка б не участвувала чи то в школі селянської молоди, чи то у вечірніх школах для малописьменних, а хоч в заочній двохрічній партшколі. Нібито перелякались своєї відсталости члени і поспішають утекти від неї.

Недолік вашого нарису такий: там, де Ви торкаєтесь «сірої маси та героїв» комуни, не зроблено аналізи і своїх висновків. Ви не придивились до коріння нерівности між членами, — до платні, а ця нерівність в комуні проти села так далека, як небо від землі, та й вона викликана низкою умов, подібних до тих, що викликали введення нової економполітики в державі. Різниця тільки та, що в комуні все це в мініятюрі. Тов. Гуменна, той, хто курить «Епоху» — відказує собі в чомусь іншому, і на цей бік ми не звертаємо такої уваги, як на саме джерело нерівности — на платню. Бажаємо, щоб надалі письменники не кидали думки про колективізацію. Хай їздять в комуни частіше. Вони допоможуть нам роздивитися, відчути, де в нас болить. Не треба тільки дитинства, наклепів: «я лучче сказанув, писанув»... В кожного маються свої достатки й недоліки. Колективний розум — наша сила, правда.

Вітання від членів комуни. Ждемо до себе в комуну.

По дорученню комунарів — Рижов