— Не знаю.
Пам’ятаю тільки сизе світло.
Сизе світло ритуального кола.
Що може розвіяти ніч? Лише місячне світло. Вітчим у світінні Давньої Магії. Крихітка при світлі неповного місяця.
— Безліч років тому… — стиха проказав Вітчим.
— Безліч років тому… — стиха проказала я. Нерухомо стоїть Гвардієць. Що ім’я? Що форма пальців? Що колір його очей?
— Усе своє життя…
— Усі свої життя…
— Адже ти завжди знав…
— Ти завжди вірив і чекав…
— Хто ти?
— Ти є.
— Що ти?
— Ти був.
— Кому?
— Я знаю десяток імен.
— Навіщо?
— Щоб любити.
— Ти виросла, — скаже Вітчим.
— Я виросла, — кивну я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Янголятко в кутих черевиках. Книга 2» автора Генечка Ворзельська на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина восьма Крихітка й кити“ на сторінці 24. Приємного читання.