І тут усе тільки почалося…
Мерседес приїхала на один день. Завтра вранці вона повинна була вже бути в Манагуа.
Я переніс від'їзд з Хоакіном в гори на наступний день, сказавши йому правду.
Хоакін усміхнувся широко і радісно.
– Я за тебе радий! Бачиш, а ти ще сумнівався! Трішки повправлявся, і тепер з коханою все буде супер.
– Та це зовсім інше…
– І я кажу, що інше. То фізкультура і спорт, а це всерйоз! Гаразд, бажаю успіху!!
І потім у нас із Мерседес була ніч.
…Хто кохання не пив, як отруту, той ніколи не жив на землі… Ці банальні і простуваті слова чомусь запали мені в душу вже давно, і зараз, у стані щемливого щастя, я раптом їх пригадав. Так моє кохання зараз, це була отрута, я буду довго це пам'ятати, довго лікуватися, але яке ж щастя володіти тілом людини, в яку отак от з місця враз закохався і яка відповіла тобі взаємністю.
Це було не просто злиття тіл, не просто шал двох закоханих, це було шаління у щасливому поєднанні двох людей, яких засудили на смерть і які більше ніколи не побачаться.
…Я ніколи тебе не забуду, я ніколи тебе…
Як страшно вимовляти слова, за якими стоїть безвість, згуба, втрата, забуття. Ніщо. Порожнеча. Пустка, сповнена спогадів і марень. Як зараз хочеться напитися цієї життєдайної енергії назавжди, щоби ще довго пам'яталось, щоби щем розлуки відлунював довго і повільно затухаючою мелодією вічного спогаду, далекої і світлої погідної музики твого серця, її серця, його серця, мого серця, твого серця, її серця…
Я досі ніколи не занурювався вустами і язиком у жіночі органи. Це було у мене єдине сексуальне табу. Легко сприймав і завжди задоволений був, коли жінки пестили мій стрижень губами і язиком, коли я міг кінчати їм просто в рот, звиваючись від насолоди. Але завжди мені виглядало таке багато природнішим, ніж дотик чоловіка вустами до жіночої вагіни. Чистий, вимитий до кожної жилки на стрижні, чоловік був гігієнічний, і йшлося тоді лише про пристрасть, яка в такому перетвореному стані також поймала жінок, я не раз бачив, як вони впродовж мінету звивалися самі і кінчали в той самий час, коли я кінчав їм у рот.
А жінка за своєю природою була… менш чиста. Там всередині в неї водилося всякого, його застерігав приятель-сексолог, туди не лізь, там вимитися всерйоз жінка не може, заглибоко, ну і непросто.
Запахи, волосся, самий зовнішній характер піхви раніше ніколи не заводив мене, я любив пальцями погратися клітором, попестити жінку до змокріння і тоді входити в неї, коли вона вже прагне цього і тільки цього, і нічого іншого.
Але зараз в шалінні пристрастей мене раптом потягло вниз, я знову порушував тепер свою власну заборону, ламав власне табу, знову пірнав у новий гріх, шукаючи його смак, і я спрагло і вперше в житті щасливо занурився в жіночий міжніжний світ, шукаючи губами і язиком кожну клітинку, яка мала би дати їй більше насолоди, і сам раптом щасливий від цих, нових для себе доторків до іншого тіла, я вживався в її піхву, лизав її і пестив, засовував язика якомога глибше і намацував язиком клітор, і вчував, як клітор напружується під його ласками. Я вже перейшов мить, коли дивне і неприємне перетворюється на приємне і внезабарі вже звичне і своє, коли чужий і дещо відворотний, незвичний запах перестає бути чужим і в ньому знаходиться тонка нитка приємності, яка потім розростається до загального прийняття цієї частини тіла, цієї людини зі всіма її запахами, і звивинами, і складками тіла, які тільки в неї є.
Це і є любов, яка приймає все безоглядно, і вживається в кохану істоту з усіма її нюансами, які досі були прийнятні і приємні тільки їй самій.
А хтось інший, коли любить тебе так, то більше вже не буває. Але таке трапляється не часто. Я чув, як стогне і звивається Мерседес, чув, як вона вже майже до крові пазурями дряпає моє тіло, хотів зупинятися, і мені було добре як ніколи, хоч стрижень мій вже кричав «рятуйте!» – і врешті я відпустив її, став перед нею на коліна і повільно, зумисно зовсім заповільненим рухом, майже у знемозі, почав входити в неї, і продовжуючи ще, і ще, і ще свої ласки, пестячи напруженим стрижнем клітор і зовнішні губи, і вже всовувався в неї міліметр за міліметром, і коли я почав входити в неї, вона вже кричала, не криючись, вона рвалась мені назустріч, вона хотіла вже мене в середину, в туди, вглиб, в себе, ну, ну, ну…
І тут я раптовим різким рухом увійшов у неї, і вона аж видихнула полегшено – о-ох!
І ми почали рухатися в такт, обоє не поспішаючи, бо напруження було завелике, обоє шукаючи кінця і його затримуючи, доки можна, аж доки вибух не пролунав так, що здавалося, повітря розірвалось на друзки, і ми вчепились одне в одне, водночас шалено вгризаючись в себе взаємно швидкими конвульсивними рухами. І вона обхопила мене руками і ногами, і все це було одним суцільним сексуальним єднанням, в якому не було ні початку, ні кінця, і здавалося, таке щастя повинно продовжуватись вічно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Паморочливий запах джунглів» автора Покальчук Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Смак гріха“ на сторінці 16. Приємного читання.