Розділ «Смак гріха»

Вибудовується важка суперечність. Я вже дорослий, мені все пофіг, я вже трахаюсь давно, але ні вміння, ні спроможності заробити на себе, створити якийсь мінімум для власного подальшого життя немає. І цей конфлікт часто зриває наступне соціальне дорослішання на багато років, а то й назавжди. Бо всі проблеми дитинства лишаються в дорослого чоловіка на все життя.

Хвальба власними сексуальними перемогами – переважно у тих чоловіків, які мали ті чи інші сексуальні комплекси в дитинстві і юності, і мають і зараз. А тому хочуть через стороннє сприйняття утвердити себе насамперед в очах власних, особливо коли розповідають історії на дев'яносто відсотків неправдиві.

Культ фізичної сили також лишається надовго, і дорослі чоловіки часто міряються силою на руки, чи на підтягування чи ще якось, а підвипивши, не раз кидаються в бійку. Особливо коли це стосується жінки. Захищати її часто не аж та гонорово потрібно. Але й це витворює в чоловікові відчуття власної сили. Я її відстояв! Я йому показав!

Є ж ще й соціальне самоствердження – щоби всі бачили, яка в мене машина, який в мене костюм, яка в мене жінка, як вона одягнута, – а я такий директор, або менеджер, або працюю у фірмі, яка просто супер, або я просто крутий, або я можу випити стільки, або я зробив п'ятьох дітей і мушу їх годувати. І всі ахають – треба ж!

Але ж насправді базова чоловічість пов'язана тільки з собою самим. Тобто вмієш тримати слово – і сам для СЕБЕ цим пишаєшся, досягнув якогось успіху важкою працею або розумом – і задоволений, бо зробив це. Пройшов якісь випробування життям, навіть дуже круті, і сам знаєш, що хотів цього і зміг! І нехай ніхто не бачить, але ти сам знаєш, що ти можеш.

І так все решта. Сексуальне життя – приватна справа! Отримав якийсь особливий кайф – радієш сам, бо радієш життю! Щасливий в коханні, в сексі – це твоє приватне. І про це не обов'язково знати світові. Тим більше, що коли довкілля знає про тебе забагато, то від цього щось втрачається, навіть у щасливому інтимному житті!

І прості правила. Це ти робиш, а цього – ніколи! Дружин своїх приятелів ти не трахєш, як би вони цього не прагнули, хоч це часто буває.

Я собі довго вибудовував свій власний кодекс. Для мене чоловіче – це внутрішня сила, непоказна мужність, сила духу і вірність слову. Коротше – справжній чоловік насамперед повинен мати власний кодекс честі і його дотримуватись. І все!

І, власне, десь тут і полягала причина отих моїх самовипробувань, коли я не боявся ризикнути і поїхати кудись у небезпеку або полізти в «місто гріха» до проституток чи до Марії з Карліто. Наспрвді все це було дуже ризиковано. І мені бувало страшно, ні, не те що страшно, але трохи моторошно.

Але значно сильніше діяло на мене бажання спізнати «гріх» і перевірити себе, чи я не боюся, чи я зможу.

І виявлялось, що я міг і одне й інше.

Але я шукав знову і знову нових пригод.

Я ловив спеціальниий кайф від небезпеки. Я вже його знав і шукав знову.

Тепер модне слово – «адреналін», то він таки в моїй крові кипів. Мабуть, так. Я тоді нічого не знав про адреналін. Але жив на лезі і на вістрі. І секс був однією із важливих складових такого життя.

А от Мерседес – це була романтична ідея! І вночі, коли я лягав спати і думав про Мерседес, в мене тепло розливалось по тілу і несамохіть вставав кінець аж до підборіддя. В якомусь анекдоті говорилося, що хочу трахатися так, що аж зуби зводить.

Мерседес до неймовірності була схожа на одну з найбільших моїх кохань – Марину, і це приводило мене просто в шал. Я не одразу це збагнув.

Я лиш відчував, зустрівши Мерседес, що знаю її дуже давно, що ми свої, що в нас ніби існує давній зв'язок. Це скидалося на якусь містику. І лиш потім я збагнув, що вона дивовижно схожа на Марину. І тому я так ошалів від неї з першої ж зустрічі.

«Зачем ви, дєвушкі, красівих любіте, одні страданія от той любві…» – співалося у відомій совковій пісні.

Людину вабить краса іншої, завжди вабить. І всі намагаються стати гарними, зараз модно казати сексапільними.

Але ж деяким щастить у цьому з народження.