Розділ «Борис Штерн ПРИГОДИ ІНСПЕКТОРА БЕЛ АМОРА»

— Стрибати треба! — запанікував Стабілізатор і викинувся в космічний простір.

Бел Амор зменшив швидкість і роздивився. Становище було препаскудне. Ще трохи — і той…

На останніх мільярдах кілометрів крейсер вийшов уперед і першим підійшов до планетки. Тим перегони й скінчились. Для Бел Амора настав час переживань, але переживати невдачу йому заважав Стабілізатор. Він плавав десь у пиловому скупченні і просився на борт.

— Пішки дійдеш! — відрізав Бел Амор. — Як у бійку, то принципи не дозволили?

— Розумом треба брати, — скрушно відповідав Стабілізатор.

Бел Амор зітхнув і… насторожився. Генерал Птерікс біля планети з кимось несамовито сварився.

— Вас тут не було, коли ми були! — кричав генерал. — У мене є свідок! Він зараз підійде.

Незнайомий голос заперечував:

— Тут нікого не було, коли я підійшов. Ви заважаєте мені ставити бакен!

— У мене є свідок! — повторював генерал Птерікс.

— Не знаю я ваших свідків! Я відкрив цю кам’яновугільну планету для своєї цивілізації і захищатиму її всіма засобами до переможного кінця.

Бел Амор наблизився і побачив на орбіті такий величезний зореліт, що крейсер поряд з ним мав мізерний вигляд.

— Справді, свідок… — здивувався незнайомець, помітивши Бел Амора. — У такому разі пропоную звернутися в міжцивілізаційний арбітраж.

Генерал Птерікс застогнав. У Бел Амора з’явилася надія.

— Генерале! — сказав він. — Ви ж бачите, що відбувається. Давайте розділимо планету на три частини, а потім наші цивілізації без нас розберуться.

— Чому на три частини? — здивувався новий голос. — А мене ви не берете до уваги.

— Це ще хто такий?!

До планетки підходила якась допотопна парова машина, а не зореліт. Там захлинались від захвату:

— Йду, розумієте, мимо. Чую: лаються. Відчуваю: чимось пахне. Дай, думаю, заверну, поспішати нікуди. Бачу, планетка з запасами аш-два-о, та в нас за такі планетки пам’ятники ставлять!

— Вас тут не було! — ревнули хором Бел Амор, Птерікс і незнайомець.