Не вбивай. Батурин.

— І да приідет царствіє твоє, — доповів Орлик.

НА ХУТОРІ

По вінчанню і по бучному весіллю, на котре гетьман вирядив своїх заступників і прислав

багаті дарунки, Мотря з Чуйкевичем замешкали на тихому хуторі в одному з Кочубеєвих маєтків.

До Ковалівки їхати було задалеко. Гетьман кождої хвилини міг покликати свого

канцеляриста в Батурин або й до Києва, бо діла у військових канцеляріях було більше, ніж

канцеляристів, та ще таких досвідчених і вправних, як молодий Чуйкевич.

Чуйкевич хоч як раював, доскочивши свого щастя, а все ж таки почував докори совісті, що

занедбує діло. Там, може, рішається доля твоєї вітчизни, а ти устроїв собі ідилю. Там Арес пише

мечем криваві рядки великої поеми, а ти тут читаєш погідні буколики.

Кождий ранок вітав його отсим докором і кождої ночі, проходжуючися з Мотрею в огороді,

він тривожно дивився на небо, чи не побачить кривавої луни.

Пожежі часто лучалися влітку, з помсти або від неуваги, але тепер кождий огонь

нагадував тую велику пожежу, яка зайнялась перед вісьмома роками і якої годі було вгасити.

Правду кажучи, на Україні здавна горіло. Люди родилися і мерли серед війни, не знаючи, що

таке справжній мир, А все ж таки за Мазепи привикли вони дещо до ладу й дожидалися

спокійніших і кращих часів. Здавалося, що гетьман, упорядкувавши руїну, построїть на її

згарищах нову й сильну державу.

Аж нараз ті добрі сподівання тратили певну підставу.

Свої війська виходили з краю, а на їх місце приходили московські. Від заходу війна зі