Не вбивай. Батурин.

Не в службі сила, а в характері.

— Досі я, — почав гетьман, вдивляючись у свого канцлера, — досі я не зважився сказати

тобі свою велику тайну. Аж учора ти припадкове довідався про неї. Припадок, бачиш, не тільки в

приватному, але й у державному життю грає велику ролю. Діло політика предвиджувати

припадок і обмежувати його значіння. Так це нелегко. От і я не передбачив учорашнього

припадку з листами. Пропало. Тепер ти знаєш, у чому річ. Та не гадай собі, що я затаював свої"

наміри перед тобою, не покладаючись на певність твою. Ні. Знаю, що ти неспосібний зробити зо

мною те, що колись Юда зробив з Христом. Але боявся я, щоб ти, як людина молода й палка,

вражлива й обиддива легко, не виговорився, бесідуючи з московськими або і з нашими всякого

чину людьми, і таким способом, не зі злої волі, а з необачності, не погубив себе й мене. Ти

знаєш — за гетьмана і генеральний писар відповідає. Але після вчорашнього мені не лишається

нічого більше, як повторити те, що я вам колись загально сказав, а саме, що не для приватної

користі, а для добра цілої України затіяв я це велике й необхідне діло. Хочу, щоб ви з жінками й

дітьми вашими і вітчизна з військом Запорожським не загинули ні під москалем, ні під шведами,

а були вольними, як другі державні народи. Коли ж. я роблю це ради яких-небудь моїх

приватних примх, то нехай поб'є мене і душею, і тілом Бог у Тройці Святій і Єдиній і безневинно

понесені страсті Христовії

Кажучи це, поцілував хрест з часткою животворящого

древа і, звертаючись до Орлика, говорив дальше:

— Я за тебе зовсім певен і надіюся, що як совість твоя, так і повага до себе, чесність та