– Туди її… до бісової матері…
Солдати, як здалося Микиті Родіоновичу, з неприхованим задоволенням схопилися за маленьку малолітражку, перевернули її кілька разів і звалили в кювет.
– Що робиться! – тільки й зміг прошепотіти пригнічений Кібіц.
– Ходімо пішки, – запропонував йому Ожогін.
– Не пустять.
– Тут не пустять, – пройдемо в іншому місці, – втрутився в розмову Грязнов, який до цього мовчав.
Кібіц погодився. Вони пройшли назад і звернули в перший, що трапився, провулок.
Попереду почулися гуркіт і брязкіт: у місто йшли танки. Біля двох десятків машин з витягнутими гарматними стволами промчалися на великій швидкості, піднявши густу хмару пилюки.
У провулку теж стояв автоматник. Він пропустив Ожогіна, Грязнова і Кібіца мимо себе, але попередив, що далі теж стоїть патруль.
– Тоді й іти нема чого, – розчаровано сказав Кібіц.
– Нічого, ідіть. – І автоматник шепнув на вухо пароль.
На запитання Грязнова, що трапилося в місті і чим викликана тривога, німець розповів, що під час бомбардування аеродрому партизани підірвали водокачку на станції, казарму, де розміщався батальйон есесівців, вчинили наліт на комендатуру і підпалили її.
– Звідки тобі це відомо? – спитав Кібіц, як завжди, різко.
Солдат гмикнув:
– «Звідки»! Я спав у казармі, і якби випадково не вийшов, то й мені був би капут. Усе завалилося!
– А багато їх, партизанів? – спитав Ожогін.
– Диявол їх знає… Не бачив жодного… Обер-лейтенант сказав, що партизани проникли в місто, і наказано всіх затримувати. До ранку повинні виловити.
Трійка знову пішла вузеньким провулком. На сході вже світало, і можна було розглядіти фасади будинків.
Невже партизани Кривов’яза зробили наліт на місто? У практиці бригади Кривов’яза траплялися випадки, коли партизанів спеціально повідомляли про час бомбардування того чи іншого об’єкта. Вони підтягували до цього об’єкта сили і, коли серед ворогів зчинялася паніка, робили наліт. Те саме, можливо трапилося і сьогодні.
Якщо партизани ще перебувають у місті, чи вдасться їм без великих втрат прорватися крізь гітлерівців, що оточили місто кількома кільцями?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 124. Приємного читання.