Розділ «З ЛИСТУВАННЯ»

Дорогая моя!

Наконец после долгого молчания я пишу тебе. Молчание было визвано обстоятельствами для меня не особенно приятными, — но все прошло, и я теперь могу писать тебе регулярно два раза в месяц. Конечно, буду делать зто с радостью. У меня так все как будто благополучно. Здоровье постарому — «ни шатко, ни валко». Работаю там же.

Вчера радость у меня была большущая: получил сразу три посылки. Й все очень вкуснн, хорошие. Спасибо тебе, родная, за заботу. С радостью получаю я посилки, но всегда в зтой радости слеза блестит — слеза благодарности и вместе с тем печали о том, что — как тебе трудно и тяжело добивать на поддержку меня. С каким би восторгом я вскрыл зти посилки вместе с тобой и с Мурой. (Не в таких, конечно, только условиях).

Знаю ведь прекрасно, что тито зтих вещей не имеешь. Потому мне и горько, потому мне и грустно.

Не знаю, как зима пройдет зта. Одет я тепло (шарф получил — спасибо), пока нет никаких данньгх о какомлибо переезде в другое место. А зто на зиму очень важно. Если буду тут и дольше, то беспокоиться пока не о чем.

Как у тебя дела? Какие перспективи? Что подумнваешь делать? Как с работой? Все зто меня очень волнует. Физически всегда сидеть на месте легче, а вот как морально?

Пиши, голубка. Думаю, что письма твои будут регулярны и я их буду получать.

Целую крепко тебя и Муру. Люблю Вас крепко и жду писем.

Обнимаю.

Твой Павло

28 грудня 1937 p. 28.ХІІ.37. с. Данилівка

Моя найдорожча, голубко моя!

Вертаюсь з Уси. Повторюється колишня моя подоріж з Чиб'ю: дві підводи, нас троє — і від села до села, з хати до хати. Безкінечна Печора, сніг, вітри й морози. Одягнений я тепло, не мерзну. В Усу я поїхав з головним планом, затримався і от аж тепер вертаюсь. В Усі зустріли мене Єл[317] Ів[318] і Вол[319] Ів[320] дуже тепло. Перший час днів з 10 жив у них, а потім перейшов у «техобщежитие». Взагалі ставлення до мене в отделенії непогане.

Хотів був клопотати про побачення — одсовітували, — кажуть, не час тепер, треба виждать.

Послав тобі телеграму з Соколово, чи дістала?

Гроші в Усі дістав.

Дуже тебе дякую за турботи.

Вол[321] Ів[322] і Єл[323] Ів[324] дуже тебе вітають і навіть І7/ХІІ поздоровляли мене з іменинницею й випили за твоє здоровля.

Іду на рудник, як додому, — так остогидло тинятися. Увесь час як на кілку. Головне — ні тобі білизни, ні тобі бані вчасної. Ну, й воші…

Да… купив на підодіяльники матерії, що тебе прохав. Не присилай тепер. Пришли мені ножичок перочинний та ножиці — середні — не дуже маленькі.