TextBook А якийсь такий огрядненький чоловічина питає:
— Чого ви дивитесь?
— Та ніби, — кажу, — щось знайоме. А не вгадаю.
— А от угадайтеї
— Та як же голого вгадаєш? Голі — вони всі однакові. Ніяк не відрізниш… Коли б в одежі,— може б, і розібрав. А хто ж ви такий?
— Та я ж Шельменко! Денщик! Хіба не впізнали?
— Ааа! А біля вас оце хто?
— Та всі ж старі ваші знайомі! Ото Гриць із «Ой не* ходи…», а це Непокритий Іван з «Дай серцю волю…». Пам'ятаєте?
— Аякже! А ото з батіжком?
— То ж Сурма Терешко. З «Суєти»!
— А Матюша ж де?
— Та пішов шукати «предлинну хворостину» для гусей.
— А ото хто?
— То Мартин Боруля з Омельком!
— А хропе ото хто так?
— Грицю, штовхни його, чого він так ото на всі завертки? — звернувся Шельменко до Гриця.
Гриць штовхнув легенько хропуна під бік.
Той підскочив, чмихнув, пригладив волосся під покришку, подув на вуса, щоб у рота не лізли, і, не розплющуючи очей, почав:
Дід рудий, баба руда, Батько рудий, мати руда.
— Ааа! Здорові були, дядьку Макогоненку! Як ся маєте?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературно мистецькі усмішки“ на сторінці 5. Приємного читання.