Нема сумнішого нічого в світі,
Як довгоносик поїсть цукрові буряки!
Хоч немає рими, та зате є правда!
ДЗВОНАРІ
І
Дррр! (Пауза). Дрррр! (Пауза)… Дрррр! Це дзвонить телефон.
— О господи! Знову! — це або говорить сама до себе, або думає заклопотана людина і бере телефонну трубку: — Ну?!
Потім заклопотана людина стріпує головою і поспішає сказати у ту саму трубку:
— Пробачте, не «ну?!», а я вас слухаю!
Хтось про щось говорить телефоном заклопотаній людині. Заклопотана людина слухає. Послухавши, сердито кидає:
— Ну?!
Заклопотана людина ще кілька часу слухає, потім нервово кладе трубку на телефон.
— Показилися! — бурмоче заклопотана людина.
— …Дррр!
— Ну?! — взявши трубку, запитує знову та сама людина. — Пробачте, я вас слухаю!
— … Ні, не перебили! Я сам перебив!
— …Дррр! Дррр! Дррр!
IIВідповідальна людина, що працює в одній керівній установі, приходить щодня на роботу, як їй і належиться, о дев'ятій годині вранці.
Людина ця виконує відповідальну роботу, розробляє й вирішує справи, над якими слід подумати, слід про ці справи прочитати чимало матеріалів, продивитися книжки, прикинути, порівняти, зважити, а потім уже вирішити.
Це людина розумової праці…
Ну, от, значить, рівно о дев'ятій годині ранку людина сіла за стіл… Раптом:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 73. Приємного читання.