TextBook — А на насіння повідбирай найкращі качани, хвостів не обривай, пов'яжи в пучечки та повісь на жердині під стріхою, хай на вітрі підсушуються, а на зиму на горищі порозвішуємо… Насіння — це все!
— Бабі своїй розкажи! — гнівалася бригадирова жінка. — Дивись, який хазяїн знайшовся! Професор! А хто щороку так робить, ти чи я? Взяв би та й зробив, а то тільки язиком плескати вмієш!
— У мене й без твоєї кукурудзи ділов хапає! Мені он за всю бригаду відповідай, а ти хочеш, щоб я ще й удома сам усе робив? А ти навіщо? Бариня яка!
Гиркалися вони, гиркалися, це так, а проте по хазяйству завжди було все справно і кукурудза на насіння зберігалася до весни качан у качан, зернина в зернину, без єдиної плямочки, суха, дзвінка, добірна…
Ну, й сходила як слід! Не було того, щоб посаджене зеоно навесні не зійшло!
ІІБригада цієї весни посіяла квадратногніздовим способом сто двадцять гектарів кукурудзи. Посіяли, чекають, як зійде.
На схожість перевірити чи забули, чи не встигли, чи просто:
— А чого там її перевіряти? Зійде й так!
А воно «так» і не зійшло. То там витягнулося, то там… Не кукурудзяне поле, а чорноряба корова: гетьчисто чорні плями.
І почалося:
— Підсівай! Підсаджуй!
— Я ж казав, що в торфогнойових горщечках для підсадки слід було посадити кукурудзу!
— Казав, та не зав'язав! Бригадир руками розмахував:
— Не простежили з осені, які качани на насіння залишили!
— А хто повинен був простежити?
— А хіба я?
— А хіба я?
— А чому саме я?
— А чому саме я? Хіба мені найбільше треба? І пішло, і пішло, і пішло…
Якби з тієї балаканини сходила кукурудза — ой, яка б вона була висока та качаниста! Заметушилися:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 77. Приємного читання.