TextBook Одне слово, пожер довгоносик ті кар'єри до цурки!
Кар'єра — це робота людини, її громадське сумління. Ця робота, це сумління перевіряється зараз, — коли мова йде про людей сільськогосподарської, агрономічної праці,— участю в боротьбі за урожай.
Кар'єри, про які ми розповідаємо, такого іспиту не витримали.
Посіявши цукрові буряки й кукурудзу, шефи тих кар'єр полягали трохи перепочити, а кар'єри свої погуляти відпустили.
— Підіть, — кажуть, — пройдіться трохи, провітріться, на ставку покупайтесь!..
От лежать собі кар'єри під вербою над ставком, у самих купальних костюмах…
Уже вони покупалися, поплавали, водичкою похлюпалися, лежать, на сонці вигріваються, сохнуть…
А довгоносик, знищивши в одному колгоспі буряки, перелазив до другого колгоспу та й побачиз біля ставка кар'єри…
За дорогу зголоднілий, взагалі ненажерливий, лютим тигром накинувся він на кар'єри…
Та кар'єра, що лежала перша від шляху, тільки й скрикнула:
— Мамочко! Мамунечко! — впала непритомна. Летять з неї резинки, ґудзики, банти, теліпаються бретельки, — і тільки шелест іде.
Одну кар'єру доїдають, а іншу за руки та за ноги держать.
Тільки одна й вирвалася, залишивши в щелепах у довгоносика модельні босоніжки.
Ця кар'єра вміла плавати, кинулася в ставок, пірнула і стилем «батерфляй» махонула на той бік…
— Оточити ставок! — скомандував найстарший із довгоносиків. — Вилізе з води, ніде не дінеться…
Ми не будемо описувати тяжких страждань останньої кар'єри в ставку: вона і мерзла — ніжна шкіра її скидалася не на гусячу, а на гусакову, — вона захлиналася, посиніла і цокотіла зубами, як цокотить друкаркастенографістка під час розшифровки й передруку промови відомого ентомолога на конференції по боротьбі з шкідниками сільськогосподарських рослин.
За час перебування у воді вона пригадала все життя і своє, і своїх подруг.
Вона згадала, як народилася. Ніжнаніжна, як пролісок, з якимись ще не зовсім ясними мріями, бажаннями… Потім почала рости, рельєфнішати, набирати певних форм. Прояснилися в неї вже й шляхи зростання. Зародившись у молодого колгоспного агронома, вона останнім часом перебувала вже в особі головного агронома відомої МТС… Ввижалася постать начальника обласного сільськогосподарського управління…
А далі, далі…
Моторошно було думати… Кабінет міністерства… Аж скрикнула: «Ох, не ррраздражайте грудь мою больную…»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 71. Приємного читання.