Розділ ««МОЮ РОБОТУ РЕЦЕНЗУВАВ НАРОД!»»

Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925

Одночасно, щоб моя гумореска відігравала й певну, сказать би, мобілізаційну, підбадьорювальну роль» («Отак і пишу»),

Остап Вишня досяг мети. Гумореска відразу після опублікування в «Радянській Україні» стала дуже популярною на багатьох фронтах: її читали наодинці й гуртом, слухали у виконанні акторів, переписували…

Привабливий образ діда Свирида — живе уособлення патріотизму народу, який у страшні часи фашистської навали не втратив мужності, бив ворога, сказати б, і організовано — в підпіллі й партизанських загонах, і за першої ж нагоди.

Особливе формотворче значення в гуморесці має друга частина, в якій оповідається про запеклі довоєнні бої діда Свирида з агресивною Лукеркою. Саме тут найяскравіше виявлено вміння Остапа Вишні будувати комічний сюжет, майстерно вести смішну оповідь і творити комічний образ. Гумористичний ефект досягається різними засобами, але особливо продуктивним у даному разі виявляється монолог, тобто розповідь діда про давні «страженія», змальовані з щедрим використанням військової і спеціальної авіаційної термінології.

Дослідників давно цікавили художні секрети комізму цієї гуморески, бо вона, справді, може бути лаконічним, але дуже глибоким і об'ємним за змістом посібником з гумору. Особливо чимало думок висловлено про головного персонажа: адже дід Свирид цілком позитивний тип — і водночас смішний… Найближчим до істини в своїх студіях, на наш погляд, виявився один з перших дослідників творчості Остапа Вишні І. Дзеверін, який виводить комізм цього образу із суперечності між позитивним змістом і «смішною формою» (вираз В. Г. Бєлінського).

Самовідданий патріот, народний герой, дід Свирид своєю поведінкою в побуті викликає усмішку: «він смішний, але смішний тільки зовні», а гумористичні риси до того ж «роблять життєвим образ героя, сприяють повноті розкриття його характеру» (І. О. Дзеверін. Остап Вишня. — К., 1957.— С. 18). Це тонке спостереження «секрету» комізму видасться нам дуже продуктивним також і для аналізу тієї частини письменникової спадщини, яка об'єднує численні нарисигуморески, репортажігуморески, ба навіть гумористичні мистецькі портрети й рецензії. Згадаймо хоча б, у якому комічному вигляді постають у його творах наші видатні діячі культури, особливо Петрицький, Курбас, Довженко… І це аніскілечки їх не принижує, а, навпаки, робить більш життєвими і привабливими.

Боротьба народу в роки Великої Вітчизняної війни відбита і в таких гуморесках, як «Прямою наводкою», «Хорошахороша дівчина», «Доісторичний струмент», та багатьох інших. Тут автор не тільки у веселому стилі розповідав про мужність радянських людей, а й нагадував про славні подвиги наших предків, викривав антилюдську суть фашизму, пророкував неминучий крах кожному, хто з недобрими намірами цікавиться нашими селами й містами, полями й ріками, лісами й горами…

Успіхи Червоної Армії, викликаючи паніку в стані гітлерівських сателітів, дарували благодатний матеріал для сатири. Остап Вишня ущипливо кепкує над «рейхсдрапом» фашистської армії, над розвалом військовополітичної осі Берлін — Рим («Рейхсдрап»), сумнозвісною гітлерівською тотальною мобілізацією, коли до зброї були покликані навіть престарілі німецькі бюргери. Гумореска «Невирішене питання» — іронічний «роздум» з приводу складної проблеми гітлерівського нагородного відомства: як відзначити героїчне діяння 78річного Карла Сукенцуцке, який урятував від загибелі цілу роту фашистських вояк: він тікав у бою першим, і пісочок, що сипався з нього, добре притрусивши слизький шлях великого драпу, багатьом урятував життя. Оскільки ж «подвиг» вчинено не грудьми, командування не знає, де «героєві» чіпляти орден…

Моральне звиродніння фашистських верховод нищівно висміяно у фейлетоні «Пекло тріщить». Кожному добре відомі з фольклору й літератури міфічні картини пекла, де чорти чинять над грішниками жахливі тортури: смалять на вогні, варять у казанах зі смолою, чіпляють ребром за гак, примушують лизати язиком гарячі сковороди та ін. А тут, у пеклі,— переполох: у своєму «законному» посмертному гуртожитку, нарешті, появляються нацистські нелюди… І що ж? їхня катівська виучка вражає навіть найзагартованіших пекельних спеціалістів, — вони розбігаються від страху хто куди. І справді, що таке міфічне пекло в порівнянні з фабриками смерті Освенціму й Дахау, в яких за короткий час замордовано й пущено з димом через комини крематоріїв мільйони ні в чому не винних людей. Правителі пекла порівняно з гіммлерівськими годованцями — невинні жартівники…

Такими ж людоїдами, як і фашисти, постають у фейлетонах і памфлетах Остапа Вишні прислужники гітлерівців на окупованій Україні — всілякі бандери, мельники, бульби та інша запроданська потолоч. Озброєні своїми кривавими хазяями, ці «борці» за національну ідею після визволення території України від фашистів показали себе не згірш своїх патронів, тероризуючи мирне населення і чинячи безліч страхітливих злочинів. Не даремно їхній родовід письменник виводить від біблійного Іуди («Минуле і сучасне»).

Якось довідавшись з газет, що оунівське підпілля часом влаштовує схрони під виглядом убиралень, Остап Вишня підніс цей факт до винятково влучного й глибокого художнього узагальнення: сатиричного переосмислення того як образного еквівалента бандерівських спроб збудувати самостійну державу… Так з'явилася в творчості Остапа Вишні нова тема. Згодом він написав цілі™ цикл фейлетонів і памфлетів, що склали книжку «Самостійна дірка» (1945).

Як і належить солідним працям про державу, цикл починається «науководезодоративною» розвідкою «УкрОУНа й укрОУНці» (ОУН — Організація українських націоналістів. — Ю. Ц.), в якій автор викладає загальні відомості про державу і її аборигенів, зокрема вказуючи, що територію її складають смітники й асенізаційні заклади, що за бога укрОУНцям править Гітлер, а за царя — Гіммлер, а провідні риси їхнього характеру — підлота, зрада, запроданство. Не обійшов увагою сатирик і головних політичних лідерів дірчастої держави — Бандери й Стецька.

Справжнє обличчя самозваного фюрера на терені України добре видно з «листа» Степана Бандери своїй вірній дружині: «Теперечки, після всіх «хайлів», майн лібер Химіс Калістратівно, сповіщаю я вас, що — слава тобі, майн гот! — сиджу в тюрмі. Покликали мене сам гер Гіммлер (Хайль!) і дали спочатку ручку поцілувати. Я поцілував та й кажу: «Дозвольте ще й нижче поперека!» А вони кажуть: «Ніззя, бо в мене, — кажуть, — там після ФранкфуртанаОдері чиряк сів!» Вони з Одера на самохідному доті їхали й нижче попереком в амбразуру вгрузли та й перестудилися. «Поцілуєш, — кажуть, — після ФранкфуртанаМайні, а тепер, — кажуть, — у тюрму сідай, бо треба, — кажуть, — так зробити, щоб ми вроді з тобою посварилися і що ніби ти проти нас! Ферштсйн?»— питають. «Ферштейнаю, — кажу, — ласкавий пане!» І знову їх у ручку» («Хлюст»). Чи потрібні ще якісь характеристики про політичні й моральні якості персонажа після такого живого й переконливого монологу?

Нищівному осуду піддав Остап Вишня й другого правителя самостійної дірки — «прем'єра» неіснуючої держави Стецька. Тут сатирик вдається до прийому, раніше використаного у фейлетоні «На Гончарівці», — ототожнення персонажа комедії Г. КвіткиОснов'яненка зі своїм. Поповнивши монолог Квітчиного Стецька політичною термінологією, реаліями бандерівщини і вклавши таку декларативну ахінею в уста новоявленого прем'єра, письменник викриває недоумкуватість і комічність господаря міфічного кабінету міністрів. А по таких правителях — і їхня держава, і їхні піддані. Ось як малює сатирик перші враження обдуреного бандерівцями селянина Івана Темного від перебування в новій державі:

«Проліз Іван Темний у державу. Назустріч йому лізе рачки голова держави. Іван до нього: — Здорові були!

А голова української держави йому на відповідь державною мовою:

— Гутен таг!

— Як ся маєте? — Іван питає.

А голова української держави йому:

— Вас?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „«МОЮ РОБОТУ РЕЦЕНЗУВАВ НАРОД!»“ на сторінці 9. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи