СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
Ця справа в центрі уваги на сьогоднішній сесії ВУЦВКу.
Дивна якась це справа. І до різдва Христового, і після різдва Христового з тої справи живемо, а налагодити ніяк не можемо.
А через що?
Мало землі. Це найголовніша причина. Ну що ти на тих семивосьми десятинах зробиш?
Розказують про чехів, про данців, про фінляндців…
У них он, мовляв, на каміні родить… У них он у три поверхи нива… І на нижньому поверсі, і на середньому, і вгорі родить…
Так то ж у «них»!..
Яка холера мене примусить у три поверхи ниву орати? Що мені, більше робити нема чого, чи як? Мені й побазарювати, мені й поярмаркувати, мені й похрамувати, мені й посвяткувати, — так коли ж я, скажіть на милість, оті три поверхи оратиму?..
Ти дай мені десятин хоч з двіста — я тобі покажу, як хазяйнують!
Що виходить? Юринда виходить…
Земля моя, народна — не панська, а жити сутужно.
Об чім діло?
А об тім діло, що неправильно…
Раніш, коли хто землю мав, він здавав її в оренду, обирався на старшину чи на титаря, надягав черкасинову чумарку, брав у руки ціпка, йшов селом — так йому всі шапки скидали.
Коні в його як змії, корови як барині.
— Це хазяїн! Оце хазяїн! — усі казали. А тепер?
І земля моя — і юринда виходить. «Інтенсифікація! — кричать. — Колективізація!» Неправильно! Треба всім по двіста десятин, щоб можна було здавати в оренду. І все.
Обмірковуватиметься ще на сесії справа охорони народного здоров'я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДУЖЕ ВАЖЛИВІ СПРАВИ І як їх ВИРІШИТИ“ на сторінці 1. Приємного читання.