Розділ «ВИБІР»

— Ні.

— Навіть сьогодні?

— Сьогодні почуваю.

— А чому ви досі не одружилися?

— Мене не люблять дівчата.

— Можливо, ви звикли до самотності?

— Можливо.

— Але у вас є друзі?

— У мене багато друзів.

— А їм до вас і діла нема?

— Неправда. А як ви увійшли до квартири?

Чоловік знизав плечима і сказав:

— Я прилетів. Вікно було відчинене.

Він стояв, схиливши голову набік, і розглядав мене, ніби чекав, що я висловлю подив. Але я не здивувався, тому що сам мало не зробив те ж саме, — тільки побоявся втратити рівновагу і вдаритися об поруччя балкона.

Чоловік скрушно похитав головою, сказав:

— Ніяких сумнівів, — і поправив пенсне.

Я міг заприсягнутися, що ніякого пенсне на ньому три хвилини тому не було. Я налив каву в чашку, узяв пачку вафель і запросив гостя в кімнату. Я втомився від спеки і від розмов, які ні до чого не вели.

— Зніміть черевики, — сказав гість, проявляючи дбайливість. — Хай ноги відпочивають.

— Ви дуже люб’язні, — сказав я. — Я спочатку вип’ю каву, а то спати кортить.

Чоловік пройшов кімнатою, зупинився біля стелажа і провів пальцем по корінцях книг, немов палицею по паркані.