Я роздивлявся Валентину, ніби тільки вчора з нею познайомився. Вона не посміла звести очей.
— Обіцяла.
— Давай умовимо її залишитися ночувати. А я візьму квитки на концерт. Або в кіно. Ми тисячу років ніде з тобою не були.
— Краще в кіно, — сказала вона, перш ніж встигла усвідомити, що я сказав.
А потім раптом кинулася до мене, відчайдушно вчепилася в рукави сорочки, притиснула ніс до моїх грудей, немов хотіла сховатися в мені, і заревіла в три струмки.
Я гладив її плечі, волосся і бурмотів досить незв’язно:
— Ну що ти, ну перестань… Зараз Раїса прийде… Не треба…
З російської переклав Віталій Геник
Перекладено за виданням: БУЛЫЧЕВ К. Люди как люди. — М.: Молодая гвардия, 1975. — 288 с. — (Б-ка советской фантастики).
Я ВАС ПЕРШИЙ ВИЯВИВ!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання» автора Баличов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОНА ПРОФЕСОРА КОЗАРІНА“ на сторінці 7. Приємного читання.