– Во-на! – одмовив купець, показуючи кулака.
– Ну, бог с табой! Пусти ево, брат, – промовив до Iванова Євпраксєєв.
Той пустив коня. Пiдiйшов до них i Максим та разом i потягли лiсом. Купець пильно дивився вслiд їм i щось думав. А це як скрикне:
– I-iй, ты? слышь?.. как тебя?..
– А што? – питає Євпраксєєв, повернувшись до купця.
– Возвратись!
– Да чаво? поезжай себе!
– Возвратись, гаварю!
Москалi гуртом вернулися.
– Вот вам, братцы, красненькая... вспомяните раба божия Парамонта, – промовив купець, подаючи до рук десятирубльову бумажку.
– Спасибо, купец. Не забудем. Парамонта, говоришь?
– Парамонта, братцы! Парамонта!
– Ну, прощай. Счастливаго пути!
– Пращайте, братцы. А далече идете?
– Да на села.
– На побывку?
– На побывку.
– Помоги вам бог!
– Спасибо. Прощай, батюшка!
Розiйшлися. Купець поїхав у город; москалi пiшли далi шляхом. Максим дивувався. «Узяв би ти в нашiй сторонi! – думав вiн. – Мабуть би, чорта спiк...»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Хіба ревуть воли, як ясла повні » автора Мирний Панас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ДРУГА“ на сторінці 27. Приємного читання.