А наш батько Калнишевський того й не гадає…
Ой, із Низу, із лиману вітер повіває.
А вже ж москаль, а вже ж москаль Січу обступає.
Васюринський козарлюга не п'є, не гуляє
Та свойого отамана рано пробуджає:
«Та встань, батьку отамане, кличуть тебе люди.
Ой, як станеш ти на башті, москаля не буде».
А москалі не дрімали, запас одбирали,
А московськії старшії церкву грабували.
Та беруть срібло, та беруть злото, восковії свічі,
Ой, заплакав пан кошовий з старшиною в Січі.
Ой, зійшов же пан кошовий та на круту гору:
«Не руйнуйте, люде добрі, хоч Божого дому!»
Запорозькі отамани, як орли літали,
Свого батька кошового вірненько благали:
– Позволь, батьку отамане, нам на башти стати,
Не одному генералу з плеч головку зняти!
Москва стане лагерями, а ми куренями,
Москва стане із штиками, а ми з кулаками.
Ой, щоб слава не пропала поміж козаками! —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання про славне військо запорозьке низове » автора Кащенко Адріан на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ОПОВІДАННЯ ШОСТЕ (РОКИ 1735-1775). НОВА СІЧ“ на сторінці 29. Приємного читання.